В останні дні Львів окрім підготовки до Великодніх свят живе також майбутнім футбольним поєдинком у рамках півфіналу Ліги Європи, який сьогодні о 22 годині 05 хвилин розпочнеться на стадіоні «Арена Львів».
Донецькому Шахтарю буде протистояти іспанський клуб – Севілья. Про враження від гри поговоримо вже завтра, а поки що розповім про те, як Воробус «полював» на гравців іспанського клубу.
Все-таки, ця команда не кожного дня приїздить у місто Лева, а світлини чи автограф з футболістами – це пам’ять.
Тому, ваш автор вчора близько 11 години ранку вирішив прогулятися центром нашого міста й поспостерігати за іспанською делегацією, а саме: чи вона гуляє, чи роздає автографи й так далі.
Приходжу з колегою під готель «Дністер» (саме там живе Севілья) і перше кого зустрічаю, так це велику кількість любителів взяти автографи. Деяких персонажів я навіть знаю в лице, адже вони кожного разу, коли у Львів приїздить серйозна команда постійно товчуться то біля готелю де живе команда або ж в аеропорті.
Питаю їх чи виходили гравці Севільї на прогулянку, у відповідь чую, що семеро футболістів годину тому пішли гуляти в центр нашого міста й мають швидко повернутися.
Чекаємо… Тим більше, що погода то хороша. Можна і в парку посидіти.
Сиджу собі такий з колегою дивлюся на дівчат, аж раптом наш спокій порушують чоловіки в жовтих куртках. Це і справді люди з іспанського клубу, але не гравці, а обслуговуючий персонал.
Не цікаво…
Ну, а за кілька хвилин почали сходитися гравці. Вони як і в аеропорті також люб’язно роздають автографи, щоправда вже більше поспішають. Можливо на обід? Колега бере кілька автографів, роблю йому фото на пам’ять.
Здається все…. Але, спокій людей біля готелю порушує гравець Севільї – Лорєнте. Він, так виглядає, гуляв собі сам. Само собою, що поціновувачі автографів одразу ж біжать до нього.
А Воробус довго не думаючи робить з цим гравцем фото.
Що далі? А далі по одному гравці Севільї виходять щоб: дати інтерв’ю іспанському телеканалу (Ібора), а також щоб зняти про себе фільм. Принаймні є така думка про гравця з прізвищем – Сорія.
Воротар роздав людям автографи, з журналістами пішов давати інтерв’ю у парку, знову роздав автографи на лавках, пішов в серце нашого міста знову ж таки з цими ж журналістами. Популярний…
Колега і в цього гравця бере автограф, робить фото, а далі ми йдемо перекусити на літні столики.
Сидимо собі такі й в поле зору нас та й інших людей потрапляє компанія людей років так 40-50, вони – іспанці. І як ви думаєте, що вони робили? Напевно пиво?
А якраз ні. Іспанці намотували круги парком Івана Франка. Інколи здавалося, що вони зараз впадуть… Витривалі…
Перекушуємо й повертаємося під готель. Пішла «мулька», що Севілья має їхати в 14 годині на прогулянку містом. Минає 10 хвилин, пів години, година, але кругом тиша.
Один із чоловіків (був у воєнній формі) робить фото у стилі селфі на фоні готелю й відсилає світлину приватним повідомленням Євгену Коноплянці у фейсбук з проханням вийти.
Не знаю чи це сповіщення таки дійшло до Жені, але весело… Коноплянка не виходить…
А далі іспанці таки вийшли з готелю, але для того щоб сісти в автобус та поїхати на тренування.
Автор статті: Vorobus.
Написати коментар