І знову вони, почуття… - Блог про Львів

І знову вони, почуття…

Почуття

Цього разу хотів би знову торкнутись почуттів, не так масштабно як минулого разу, але таки є певна думка, яку хотів би описати. Так от, закоханість, це те що прекрасно, але водночас важко, особисто для мене, тому частково не люблю це відчуття.

Хоча скоріше я не люблю побічний ефект, який воно викликає.

Я закохався, це спочатку класно, триває період ейфорії, та цікавих відчуттів.

Але з часом, коли під впливом закоханості я починаю робити якісь дії, мені стає не по собі.

Перше що стає не так, це думки.

Вони стають більш хаотичними, раптовими та невпорядкованими. Не можу їх контролювати, постійно відволікаюсь через них на щось.
Через це помічаю низьку ефективність в роботі, це не добре. Іноді, правда, вдається зосередитись, але на це витрачаю багато сил, та врешті решт це не дуже помагає, знову багато думаю і відволікаюсь.

Наступна річ з якою не можливо справитись, це відчуття страху та мінімальної параної, сюди ще можна додати моральне самознищення та заниження самооцінки.

Періодично відчуваю страх перед тим що зроблю чи скажу щось не так, точніше це вже своєрідний “пост-страх”, постійно думаю чи не зробив щось не так. З одної сторони це досить непогано, контролюєш себе і тим самим стаєш кращим, але з іншої це іноді доходить до намагання знайти в собі якусь проблему.

Також читайте:   Про що говорити з дівчиною, щоб було цікаво

Потім я починаю думати про те що мені нічого не вийде досягнути. Періодично знаходжу в собі якісь мінуси, які інші навіть не вважають мінусами, але знайшовши їх я по трохи розчаровуюсь в собі.

З кожним днем в собі бачу ще більше мінусів, логічно виводжу себе на рівень найбільшого невдахи в світі. І зупинити це не дуже то виходить. Саме заниження самооцінки якось автоматично блокує в мені весь креатив, всі ідеї щоб зробити приємне тій людині в яку закохався. А усвідомлення того, що я нічого не можу зробити повністю опускає мені руки. А потім все повторюється по колу, ще більше добиваючи мене морально. І по суті виходу з цього стану майже нема.

В кінцевому результаті замикаюсь в собі як повний ідіот, але нічого з цим зробити не можу.

І як би не було приємно мати почуття до певної людини, є побічний ефект і я не можу нічого з цим зробити.

Хіба що можу написати про це сюди, на блог. Хоча це непоганий варіант.

Ось такі мої думки на сьогодні.

Автор статті: Yar_Ik.



Також раджу прочитати:

1 коментар може ще щось напишете?

  1. Noob 27.10.2016 пише:

    Моя думка, що кохання то найбільший негатив в тому, що відволікає від роботи і пропадає здоровий сон, коли про ту дуру думаю.
    Врешті решт та дура любить когось іншого чи скоро жениться і всьо. Забиваю.
    Занадто багато енергії йде, краще взагалі не закохуватись, а займатись роботою. Принаймні робота це взаємно.

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*