Як відомо, минулих вихідних ваш автор відвідав Польщу. Якщо бути точнішим, то вдалося побувати у місті Краків.

Само собою, що окрім туристичних екскурсій ще й глянув на кілька речей, які мені були цікавими у першу чергу. Насамперед мова йде про транспорт.

У Львові вже давно говорять про електронний квиток, який потрібно вводити на громадському транспорті міста. Не знаю чи є люди, яким ще не набридло постійно передавати за проїзд, їхати у набитих як оселедець маршрутках.

Але, чи можна у найближчому майбутньому очікувати на зміни як у транспорті, так і в оплаті за проїзд. Спробуємо зробити порівняння з тим же Краковом.

1. Рухомий склад.

Щоб зробити принаймні спробу ввести електронний квиток у Львові нашій міській владі потрібно викинути під три чорти бидло-маршрутки. Думаю не треба зайвий раз говорити що це так і з чим їх їдять.

В іншому випадку не бачу як потенційний пасажир може зайти у салон, пробити чи навіть купити квиток на проїзд. Та народу як напхається, то вони ці всі автомати зламають.

У Кракові автобуси й трамваї величезні. Там немає такого, що хтось їде як оселедець. Ну, й найголовніше, інтервал руху. По годині часу ніхто не чекає. Особливо трамваї їздять дуже часто.

2. Густота населення.

Можна зробити припущення, що на квадратний кілометр у Кракові живе менше людей чим у Львові, але це лише припущення.

По кількості населення польське місто не поступається українському. Як я вже зазначав вище вся сутність в інтервалі руху.

Краківські трамваї мають спеціальну виділену лінію, як скажімо, на вулиці Науковій чи тому ж Сихові і їм нічого не заважає їздити.

3. Методи оплати за проїзд.

Сутність е-квитка полягає в тому, що він дає можливість робити пересадки з одного виду транспорту на інший протягом певного періоду часу.

Для прикладу для звичайного туриста, яким і був Воробус, є квиток на 20-ть хвилин. Його купуєш або в салоні транспорту або ж у спеціальних автоматах на вулиці.

Після оплати система видає вам квиток, який при посадці у транспорт треба «зареєструвати» на спеціальному приладі, який набиває час.

Вже по ньому людина орієнтується на 20-ть хвилин для пересадки.

Звісною, що це лише окремий вид квитка. Є й «тікети» на день, на місяць і так далі. Місцеве населення цим не переймається.

І найголовніше, народ ним масово користується.

До чого я веду? А до того, а чи не загубиться наш транспорт на вулицях? Я придбаю квиток, скажімо, на пів години й з них 25-ть хвилин простою у заторі.

Автор статті: Vorobus.