Я сьогодні вперше пекла паски. Постійно консультувалась в телефонному режимі з більш досвідченою в кулінарних справах молодшою сестричкою.

Скільки треба глазурі – звісно ж, не знала. Тому, купила цілих 3 пакетика різної – проста біла, біла з ванільним смаком і шоколадна. Телефоную сестрі, щоб спитати, якою вона маститиме. І чую: “Можеш і шоколадною намастити, але я якось спробувала – виглядає, наче на паску хтось наробив серйозну справу – не дуже гарно виглядає”. Тому я залишила шоколадну глазур для кулінарних збочень своїй свекруні. Сама ж користуватимусь білою, класичною.

Якщо сподобаються пасочки, може, теж стану учасницею масового ФБ-паскофлешмобу. Якщо ні – не буду травмувати почуття прекрасного моїх друзів. 🙂

Та про все, по-порядку.

Взагалі-то я не планувала пекти. Збиралася купувати, як і минулого, і позаминулого року. Але на роботі мене просто в чергове дістали – “зроби те, зроби ще інше і вже бігом”. То я вирішила плюнути на все і замість купувати паски спекти їх. Маю ж на це право. А не економити постійно час, купуючи готові, бо “що ж на роботі скажуть”.

Сказано – зроблено.

Ігнорую скайп з вайбером. Натомість консультуюсь телефоном з сестричкою. Взяла рецепт, обговорили деталі. Вночі пекти не стала – перенесла на п”ятницю. Вранці пішла за продуктами до пасок. Телефон залишила вдома. А Віка мені тим часом видзвонювала. Вона почала пекти за тим самим рецептом і зрозуміла, що це той самий рецепт, де є помилка в послідовності приготування тіста. Дівчина хотіла мене попередити, щоб я не зіпсувала пасок. Так як я ще не встигла нічого зробити – сестра встигла повідомити вчасно. Із врахуванням нових корективів ввечері почала пекти. Рецепт був нескладним, тому впоралась досить швидко. Правда, через нестачу досвіду (паски печу вперше) не знала, як має виглядати паска, що вже спеклась. Коли витягла, зрозуміла, що сируваті. Довелось ставити назад і допікати. В результаті вийшло, мабуть непогано. А як на смак – дізнаюсь завтра. 🙂

Автор статті: Arwenita.