Робота та справи побутові не давали можливості писати щоденники частіше. Якщо чесно, насправді ні. Мабуть, у всьому винні недоліки самоорганізації.
Вже ні для кого не новина, що з вечора 30 квітня в Херсоні та області зник зв'язок та інтернет. Весь. Повністю. Не працює жоден оператор та провайдер. Сьогодні почали з'являтись поодинокі новини, начебто відновив роботу інтернет-провайдер Скайнет – і то через Крим. З Миколаєва голова місцевої ОДА Віталій Кім повідомив, що начебто з'ясували, де перебиті кабелі, і вже ведуться роботи з відновлення зв'язку. Хочеться вірити. Бо усі мої херсонські абоненти і досі "поза зоною досяжності".
Читати далі...
26.06.2022 р. 
Уже навіть Сергій Хлань пише, що треба виїжджати. Хоча до сьогодні він постійно стверджував, що це великий ризик.
Послухайте ж нарешті! Яких ще знаків з неба ви чекаєте??? Коли почнуться вуличні бої, вас ніхто забирати під вогнем, ризикуючи життями військових, не буде! Вибачте за різкість та прямоту, але життя простого цивільного під час війни вартує значно менше, ніж життя навченого військового. Це жорстока правда!
Читати далі...
Що можна робити о 23 годині вечора під час повітряної тривоги, коли в будинку через аварію на лінії вже 3-ю годину немає світла?
Прямо зараз відбувається щось, про що немає в жодному ЗМІ. Тихо і майже непомітно. Майже – тому що в епоху інтернету навряд чи можна щось аж так засекретити.
Сьогодні субота, і у мене вихідний. Ні, не відпочинок, а тижневий вихід за продуктами. Останнім часом такі виходи перетворилися на квести "Знайди сіль у магазинах району" або "У пошуках томатної пасти".
Короткий робочий день. Здала зміну на роботі – прийняла зміну побутову. Кажуть, що відпочинок – це чергування різних видів праці. Не впевнена, що це так, бо повноцінним відпочинком для мене є читання хорошої книжки чи перегляд цікавого фільму/мультфільму.
Четверта година ранку – повітряна тривога. Спимо, з головою накрившись ковдрою, бо об 11:00 мені треба бути на робочому місці, а чоловікові ще раніше.
Сьогодні я вперше проспала повітряну тривогу. Почула лише сигнал про відбій. Добре, хоч чоловік все чув. Мабуть, треба класти телефон ближче або домовитись з Дімою, щоб трансформував звуковий сигнал у фізичний (головне, не дуже сильний).
Повітряні тривоги стали щоденною традицією у Львові. За добу 3-4 точно є. Мінус: вони страшенно заважають працювати. Плюс: сирена дає можливість вчасно перейти у відносно безпечне місце. Правду кажуть, що людина може пристосуватися майже до всього, і до сирен повітряної тривоги також. Я – не виключення. Щоб не витрачати даремно час в "укритті" (коридорі чи ванній), займаюсь прибиранням цих місць. Чому б і ні.
Вчора я вперше бачила на власні очі ворожу ракету. Достатньо близько. І навіть не одну – цілих дві. Така собі залізна паличка з маленькими крильцями. Прошурувала по небу просто перед нами, несучи вперед смерть та руїну.