15 червня моя свекруха повернулась з роботи з температурою 39. Жодних інших симптомів не було, крім втоми.

За рекомендацією МОЗ («якщо у вас температура вища 38 – викликайте швидку»), так і зробили. Диспетчер швидкої повідомив, що вони не забирають людей з такими скаргами. У швидку має дзвонити сімейний лікар, попередньо з’ясувавши, в яку лікарню треба везти пацієнта. Свекруха подзвонила сімейній лікарці. Та сказала, що вона зараз не приймає і потрібно зателефонувати в реєстратуру, щоб з’єднали з лікаркою, яка є на заміні. Вона призначила пити жарознижувальні препарати. На прохання свекрухи скерувати її на ПЛР-аналіз вона відмовила – мовляв, немає симптоматики коронавірусу. На загальний аналіз крові і рентген теж скерування не дала.

17 червня свекруха пішла здавати загальний аналіз крові приватно – у лабораторію «Медіс». Результат – наявний запальний процес. З цим результатом 19 червня пішла до лікарки Волошин, яка призначила їй візит у системі helsi.me і навіть не сказала про це. Отримала від неї скерування на рентген і одразу ж його зробила. На рентгені – гострий бронхіт. У цей же день з’явились нові симптоми: повна втрата відчуття запаху та смаку. Про них свекруха повідомила лікарку, але скерування на ПЛР не отримала. Весь цей час щодня вона приймала жарознижуючі препарати (парацетамол, мефенамінова кислота, анальгін, аспірин), які давали лише тимчасовий ефект і знижували температуру до 37,2-37,4, потім вона знову піднімалась до 38,5-38,7. Лікарка Волошин додатково призначила антибіотик амоксицилін. Результату від лікування – жодного. 19 червня ввечері свекруха подзвонила лікарці і знову попросила скерування на ПЛР, адже втрата відчуття запаху та смаку – характерні для коронавірусу ознаки. Лікарка сказала, що випише скерування на понеділок.

22 червня свекруха здала ПЛР-аналіз і знову зателефонувала до лікарки Волошин, сказала їй, що жодного покращення досі немає. Лікарка призначила препарат «Сельтавір», який діє виключно на вірус грипу і коштує 430 грн.

Ми з чоловіком зрозуміли, що лікування ведеться фактично «пальцем в небо», що воно не дає жодних результатів. Тому чоловік записав свою маму на прийом у медцентр св. Параскеви до терапевта на 24 червня. Терапевт після прослуховування відзначив суттєві хрипи в легенях і скерував на КТ. В той же день свекруха зробила КТ, яке показало картину 2-стороннього полісегментарного запалення легень із затемненнями по типу «матового скла» і «шаленої бруківки». Уражено багато сегментів легень. Звісно, свекруха одразу ж зателефонувала лікарці і повідомила про це. Вона сказала їй збирати речі і під’їхати 25 червня на 14:00 до 4-ї поліклініки (на вул. Стецька, 3) для госпіталізації.

25 червня свекруха з високою температурою годину провела біля поліклініки. Лікарка сказала їй, що не може знайти вільне місце в лікарнях, а вчора так само не вдалося госпіталізувати ще одну жіночку – бо немає місць. От чесно, у мене склалося таке враження, що чекали на якусь грошову винагороду, щоб те місце знайшлось. Чому я таке підозрюю? Та тому що пару днів назад у Львові міністру МОЗ Степанову відзвітували, що лікарні заповнені на 30+% і є достатньо місць для нових хворих. То де ділася купа вільних місць? Притримуються для «своїх»? Чи для тих, хто дасть «пару гривень»?

І нарешті чим все сьогодні закінчилося. Свекруху відправляють додому і просять завтра приїхати знову – будуть намагатись знайти місце у 8-й лікарні. Чоловік зупинив лікарку Волошин і спитав: «Чому ви відмовляєтесь викликати швидку і повідомити, що треба госпіталізувати пацієнтку з вашої дільниці з підозрою на коронавірус та запаленням легень? Я знаю, що в лікарнях вільні місця є». Відповідь просто вразила: «Я не можу цього зробити, поки не буде результату ПЛР-теста. Що ти від мене хочеш? Я зробила все, що могла!» І пішла собі. Це що, знущання?! Результат буде не раніше 6 липня – і то в ідеальному випадку! Людина з високою температурою і 2-стороннім запаленням легень, яка погано себе почуває, має щодня їздити в поліклініку, щоб довідатись, чи покладуть її в лікарню?! Які шанси взагалі дожити до 6 липня без відповідного лікування та при швидко прогресуючій пневмонії?! Хто придумав таку дурню, що госпіталізувати можна лише з підтвердженим ПЛР-тестом, якого треба чекати понад 2 тижні? Що взагалі відбувається? Хто підкаже, кого тут затегати з керівників медичної сфери міста, щоб вони побачили, чим займаються підлеглі? І як врятувати серйозно хворого родича, якому відмовляються надавати медичну допомогу?

P.S. У системі helsi.me відображені лише перша телефонна консультація та один візит до лікарки. Всі останні звернення там не відображені. Лікарка їх просто не внесла. Отже, вона, виходить, не несе жодної відповідальності за зроблені призначення. А потім у лікарні будуть казати: «пацієнт довгий час займався самолікуванням і поступив до нас вже у важкому стані».

Автор статті: Arwenita.