Сьогодні у нашому музеї дуже особливе поповнення. Церковний музей отримав до своєї збірки, в подарунок від автора, унікальний ВЕРТЕП.

Вертети пана Петра відомі на цілий світ і об”їздили багато держав і континентів.
Є у збірках великих музеїв і приватних колекціях.
Але я сьогодні не про те….

Одного разу учень запитав свого учителя, що таке мистецтво. Вчитель сказав, що не може йому відповісти однозначно, бо сам не знає, проте має приятеля, художника, який малює птахів..
І коли він закінчує малювати, то птахи відлітають….

Так само і в мене вчора відбулося.

Коли я картину поставила вдома на великому столі, відчула присутність Різдва, з дзвоном різдвяних дзвіночків.

Щовечора читаю щось про Шептицького, і щось про українське мистецтво.
Про життя і творчу долю художників. Про те, як митрополит опікував малярів, і високо цінував їх мистецтво, бо зсам знався на ньому.
Розумів, якою мовою мистецтво про мовляє до людини і тою мовою володів досконально .

Люди, які дбають про добру освіту для своїх дітей і про їх виховання, добре виховання, завжди дбають про естетику їх ока. Щоб їх око було наповнене красою. Тому зажди дбаюТЬ, щоб поза музеєм дорогі і знакові полотна були і у їх домі.

Людське помешкання також промовляє, своїми стінами і бібліотекою. Я щиро тішуся. коли в приватних колекціях моїх друзів є твори Петра Сипняка, Володимира Богуславського, Ореста Скопа, Люби Лебідь- Коровай, Тараса і Остапа Лозинських, Оксани Романів- Тріски, Теодозія Салія, Оксани Андрущенко, Ореста Гнатіва, ну а в кого , ще раптом нема, можу з великим задоволенням познайомити з авторами.

Любіть і шануйте мистецтво,

Любіть , знайте і шануйте їх творців.!!!

Це єдині люди, які володіють ліками, яка загоює рани, що не може зцілити аптека .

Автор статті: Olena Bilous.