Цій історії більше 6 років, і вона має унікальний початок і фантастичний кінець. Але все за порядком.
Скільки людей ми зустрічаємо за життя? 2-3 тисячі? 5000 ? 10000?

І скільки з них залишаються для нас цінними і дуже рідними з простих перехожих ? Одиниці.Сьогодні історія про одну дивовижну жінку, яка дивовижно прийшла в моє життя і історію одного чуда.

Отже все за порядком.

Важко мені пригадати,як ми познайомилися з Орисею, але здається ,( якщо ні, то Орися мене виправить) що дуже багато років тому я молилася в церкві Юра,і до мене підійшла молода і дуже красива жінка і подарувала мені вервечку. Згодом я дізналася, що ця чарівна наче з казки пані опікується Святоюрською молоддю і є їх наставницею.

Я приходила до Собору багато разів, але своєї пані не бачила.

Але одного разу, я побачила її серед прочан до Унівської Лаври,і ми заговорили, а потім і заприятелювали.

Проходили роки, ми спілкувалися і ходили на прощу, от, в одній з прощі, Орися поділилася зі мною однією мрією, що просить в Бога ще третє дитятко. На той час її старша донечка Наталочка, вже готувалася до одруження, а молодший син Михайло збирався вступати до львівської семінарії, і Орися змирилася, що стільки років пройшло, а третє дитятко так і не прийшло в їх родину.
Не знаю, що тоді на мене найшло, чи то нестримне бажання повірити в казку, чи потреба підтримати коліжанку, але я зупинилася і сказала Орисі, що скоро в неї буде донечка і вона назве її Марією.

Ми весело розсміялися, і щоб продовжити віру в диво, я розказувала, що вона буде кучерява і в суконочці з фатіном( яку завжди хотіла мати я).

Після прощі ми попрощалися, побажавши одна одній здійснення мрій і прохань у прощі.

Минав час, і якось я поїхала на реколекції до о Миколая Фредини на Сихів. Виходжу, а в мене дзвонить телефон.
Орися сказала, що вагітна і чекає хлопчика. Я була дуже щаслива, ще й навіть пожартувала, хто ж намріяв Тобі сина,як я намріяла Тобі Марічку.

За два місяці УЗД підтвердило, що Орися чекає на сина, і я ще сміялася, що певно 4 буде доня, бо Учнівська Богородиця ще нікому не відмовила в молитві.
Історія ще довга і цікава, …..але за місяць до пологів сказали, що буде дівчинка, і Орися одразу обрала для неї ім’я Юстина.

Якось я сиділа під церквою Кривкою у Сканцені, і згадувала, за Орисю, що скоро їй народжувати, і я все добре склалося, що Марічку , яку я їй намріяла у прощі вона назве Юстинка, і буде найщасливіша мама на весь світ.

А коли Юстинку принесли до Собору Юра щоб охрестити, то дали їй ім’я Марія….

Ось така історія….

Автор статті: Olena Bilous.