Літо – пора поїздок, відпусток, а ще публікацій на туристичну тему на блозі, який Ви зараз читаєте. Воробус наїздився, находився й від сьогоднішнього дня розпочинає новий цикл публікацій.

Розпочнемо зі справ місцевих. Чи знали наші читачі, що у Львові також є гори? А для чого куди-небудь їхати якщо можна пройтися пішки у районі парку «Знесіння». Називається ця гора Баба Род і саме на цій «вершині» нещодавно мені вдалося побувати.

Це звучить смішно, але за тридцять чотири роки я й близько не здогадувався що у місті Лева є якась баба. Допомогла мені в цьому пасія, з якою ми пішли туди на побачення. Потрапити на Бабу Род можна з різних боків, а точніше з вулиці Ковельської, Старознесенської або ж навіть з вулиці Польової. Я з дівчиною вибрали перший шлях у першу чергу через те, що по дорозі трапляється чудесний залізничний міст. Ех, маю я слабинку з дитячих років рахувати вагони. На цей раз була парна кількість, а, отже, на мене очікували пригоди.

За мостом ми звернули ліворуч і попрямували вздовж колії. Людей по стежці не було, а бігали лише собаки. Ще мить і почали з’являтися закохані пари. Вони ніби ховаються у кущах. Романтика.

Я ж із пасією починаємо підйом на гору. Не сказав би що він дуже важкий, я би сказав середньої важкості. Кілька хвилин і ми вершині. Трави тут стільки що моя корова би тут паслася все літо, а може й осінь.

Трохи історії.

Гора Баба Род – стародавнє львівське “місце сили”. Зараз з гори можна помилуватися панорамою міста, тут встановлено пам’ятний хрест та державний прапор, присвячений Дню Незалежності України. Окрім того, місцева табличка вказує, що тут часто проводяться святкові обряди очищення – для охочих відновити душевні сили.

Існує кілька легенд про гору на Знесінні. За народними переказами тут стояла фігура кам’яного болвана у вигляді жінки. А на сусідньому пагорбі стояв другий болван, званий «Дідом». Обидва болвани часто сварилися , що провокувало сильні зливи і бурі, особливо тоді, коли «Баба» плакала. Хоча й були ці болвани серед місцевого люду у великій пошані, однак в часи розбудови Знесіння їх було знищено.

З інших народних переказів відомо, що тим кам’яним болванам приносили жертви (пшеницю, гриби та рибу). Але “Баба” начебто не любила, коли знищували птахів.

Як бачите, «попахує» тут язичництвом, але нам було якось без різниці. Ми шукали класні місця для фотозйомок. Знайшли, але з проблемами, адже всі «козирні» були зайняті або ж людьми, які пили пиво або ж просто лежали на каріматах. А я то думав де всі молоді люди зникли з вулиць, а вони сидять на горі Баба Род.

А ще моя дівчина каже, що тут місце для роздумів. Можливо й так. Обов’язково сюди повернуся, адже коли ніхто не бачив я кинув копієчку у траву щоб повернутися.

Спускаємося вниз і зустрічаємо вказівники.

Баба Род – відома гора, як виявилося.

А ви бували тут?

Автор статті: Vorobus.