Сьогоднішній ранок хотілося б розпочати з цікавої історії, яка сталася вчора після матчу Португалія – Марокко. Цей поєдинок закінчився внічию – 3:3. І обидві команди оформили собі вихід до 1/8 фіналу чемпіонату світу (третім у цій групі став Таїланд, хоча особисто я бачив його на другому місці). Для збірної Марокко з футзалу вихід у плей-оф чемпіонату світу – це вагома подія (так само як і для збірної Узбекистані, яка позавчора теж оформила свій перший в історії вихід у плей-оф ЧС).

Тому, марокканці влаштували святкування у своїй роздягальні та запросили туди Рікардіньо. «Малюк» прийшов не з порожніми руками, а з вимпелом збірної Португалії (як я розумію, це ще один вимпел, тому що офіційний вимпел від португальської сторони саме до цього матчу Рік дарував Ель-Месраю під час передматчевого вітання). Капітан збірної Португалії посвяткував з марокканцями, а ті попросили зіркового португальця сфотографуватися з ними на пам’ять. Наостанок марокканці подарували «R10» пам’ятний сувенір.

І одразу мені пригадався чемпіонат світу 2016 року в Колумбії та матч 1/8 фіналу, коли збірна Бразилії грала зі збірною Ірану. Тоді основний та додатковий час не виявили переможця – 4:4. А в серії пенальті перемогу святкували іранці, які в підсумку стали бронзовими призерами колумбійського «мундіалю». Але найголовніше тоді було після матчу. Іранці підняли на руки та кілька разів покачали легендарного Фалькао, для якого цей поєдинок виявився останнім у футболці збірної Бразилії. Так іранці показали свою шану до знаменитого футзаліста, який зробив футзал таким, яким він є зараз – таким, яким я полюбив цей вид спорту.

І подумалось мені. А незабаром настане той момент, коли свої виступи у збірній Португалії закінчить і Рікардіньо. Скажу чесно: саме Рікардіньо відкрив для мене футзал по-справжньому. І я Ріка ставлю на перше місце, а Фалькао – на друге (хоча титулів у «F12» більше). І, мабуть, суперники теж носитимуть Рікардіньо на руках на знак пошани. Але без Рікардіньо футзал буде іншим. Так, є Феррао, підростає Зікі Те, є перспективи у Леозіньо, є деякі іспанські зірки, яких ми не побачили на цьогорічному «мундіалі». Але поки що я не бачу такого генія, який зміг би з часом стати новим обличчям світового футзалу. Тому, я дуже сподіваюсь, що через кілька років таким генієм футзалу стане українець Назар Кузьмич.