У зв’язку із карантином всі школи Львова пішли на дистанційне навчання, і тепер я можу не ходити в школу, але уроки відвідувати все рівно доводиться. Але це досить класно, бо сидиш собі в планшеті і слухаєш вчителя.

Дистанційка, на мою думку, має для дітей багато переваг. Плюс у тому, що деколи можна спати довго, бо урок онлайн може бути призначений на дванадцяту годину (або іншу). Деколи уроки бувають і на восьму годину, але плюс у тому, що можна прокинутися за 10 хвилин до уроку, бо не потрібно довго збиратися, добиратися в школу, а можна просто бути в піжамі ?

Можна також виключити камеру і звук, пити чай і їсти вкусняшки. Але треба слідкувати, щоб тебе щось не запитали. А деякі діти, якщо їх питають, роблять вигляд ніби глючить Інтернет і покидають урок. А якщо дають зробити якийсь тест, можна встигнути щось підглянути. Тому весь мій клас на дистанційні мінімум 9 балів отримує за роботу.

Можна також запросити до себе кращу подругу і сидіти з нею на уроках разом, щоб скучно не було. Якщо в домі є тваринка, можна взяти її до себе на коліна і гладити пухнастика.

Дистанційка – це звичайно круто, але є і свої мінуси.

Мене бісить те, що деколи перший урок на 8:30, а потім всі інші аж за 2-3 години. Погуляти не вийдеш, бо можеш забути про урок, максимум в магаз купити ліптон і чіпси. Але в якийсь день може бути лише 1 урок і можна кайфувати цілий день ?

Також мінус у тому, що не вийде “подвіжувати”, як у школі, де можуть облити водою, намазати дошку милом, викинути чийсь рюкзак через вікно або ще щось зробити. Кожен день – різні пригоди, яких на дистанційці немає.

Але все одно – дистанційка – кайф 😀

Підписуйтесь на мій Instagram @yanusiax.