Зазвичай в роботі своїх проектів, я більше спілкувалася і навчалася від його батька Тараса Лозинського. Проте, та співпраця, яка в мене була з Остапом це було щось справді справжнє і унікальне.

Він бачив не таким світ, як його бачать всі звикло, він бачив його прекрасним, і цю красу бачив і віднаходив у всьому, в чому живе душа українського народу, а також в його звичаях.
Він знався на малярстві, на музейній справі, на традиціях, звичаях, історії, культурі, в якій зростав сам і ділився своїми знаннями з іншими.

З 2017 року його роботами наповнювався проект “Молитва до митрополита”. Спочатку роботи для аукціону для відновлення старенький церковць у Гаю, згодом проект “Софія”. Тоді ми з інститутом колекціонерства задумали подарувати митрополиту АНДРЕЮ до 155-річчя музей у Кам’янці Бузькій.

Остап радо поділився набутками…
Тоді я попросила писанок до музею Соломії Крушельницької, що у Білій, бо їхала туди на сам Великдень.

То Остап дав десяток писанок, а до них ще і косівськукераміку, таку світлу, як сонце миску.

Він малював і дарував роботи дуже щиро, нічого не чекаючи взамін.

Він був наче джерело любові і ділення, як і його святий
Миколай, якого він дуже шанував.

Одного разу, я дуже делікатно попросила в Остапа намалювати мені отця Климентія Шептицького, бо його бабця мене все частувала яблуками приповідаючи, що її колись яблуками частував отець Климентій в Уневі. Невдовзі я отримала портрет отця Климентія, в руках якого було вкладене невеличке червоне яблуко.

Цього разу, на початку року, я попросила в Остапа намалювати мені Йосифа Сліпого і Митрополита Андрея, для проекту СЛІПИЙ…..
Він був дуже розумною і світлою людиною. Його мудрість була тихою, не промовистою, більше у його вчинках і відношенні до людей. Він любив людей, любив щиро і щедро, і своїм прикладом вчив любити інших.

Дорогий Остапе, дякую Тобі за підтримку моїх проектів, дякую Тобі за твою мовчазну науку і шляхетну вдачу. Дякую за велику працю і любов до нашого народу, і той неоціненний свій внесок, яким ти збагатив його культуру.

Ти прожив, як спалах зорі. Яскраво і дуже чисто, а наше завдання не втратити ту частинку світла, яку ти залишив для кожного з нас.

Автор статті: Olena Bilous.