Повітряні тривоги стали щоденною традицією у Львові. За добу 3-4 точно є. Мінус: вони страшенно заважають працювати. Плюс: сирена дає можливість вчасно перейти у відносно безпечне місце. Правду кажуть, що людина може пристосуватися майже до всього, і до сирен повітряної тривоги також. Я – не виключення. Щоб не витрачати даремно час в “укритті” (коридорі чи ванній), займаюсь прибиранням цих місць. Чому б і ні.
Відпрацювала рівно 7 днів. Політ нормальний ? Зараз мій день виглядає так:
9:00 – пищить будильник. Не вилізаючи з ліжка, беру телефон, вимикаю будильник і одразу переглядаю вайбер-канал “Молния” з новинами, щоб знати, що сталося за ніч.
10:00 – сніданок. Годину, яка залишається до початку робочої зміни, використовую, щоб поспілкуватися з батьками або помити посуд.
11:00 – починається моя зміна в call-центрі. Потік дзвінків із різноманітними питаннями: вакцинація і сертифікати, ліки і аптеки, госпіталізація, військовозобов’язані, гуманітарна допомога, Є-підтримка. Треба швидко орієнтуватися в суті прохань та звернень і давати відповіді.
14:00-14:30 – обід. Відійти за 1 раз можна тільки на 30 хвилин. Навчилася встигати розігрівати їжу та обідати за цей короткий проміжок часу.
17:00 – кінець зміни. Поки що працюю до 17:00. Поступово планую збільшувати тривалість робочого дня до 20:00.
Після 17:00 – вільний час. Можна помити посуд, приготувати щось, якщо готова їжа закінчується, передивитися на вайбері новини за весь день, поспілкуватися з рідними.
Північ – плановий відбій. Зазвичай пізніше, бо не завжди все встигаю, а хочеться ще й стрічку ФБ погортати.
Щойно повернулися з коридору після чергової повітряної тривоги. Майже одночасно її оголосили у 16 чи 18 областях. Знову ракети… З новин дізнаюся, що постраждав Хмельницький ?
Сподіваюся, що завтра буде спокійніший день. Вірю в нашу перемогу над рашистсько-фашистськими загарбниками. З нами Бог і ЗСУ, а це означає, що ми обов’язково переможемо цю наволоч.
Слава Україні! – Героям слава!
Автор статті: Arwenita.
Написати коментар