Цю історію я хочу почати не з початку, а з кінця… зараз в мене на вікні починають прийматися два малі кущики білих троянд, що зрізані з одного пагона….

А тепер все за порядком…

З суєтою свого проекту, я аж ніяк не мала б потрапити того вечора у атмосферу балу і світової слави Соломії Крушельницької. Саме вона є відображенням справжнього таланту і унікальної вроди. Але, дуже чесно, дуже дуже хотілося. І, я потрапила…

Ті виконавці, що уособлюють собою кращі глоси не тільки оперних сцен України створили з того вечора неймовірну феєрію щастя і спокою водночас. Вишукані сукні і досконалі голоси, фантастичний маестро і пречудовий оркестр наче одноголосно казали “Соломія, БРАВА” !

Декорації свічок віддавали не тільки світло, але і тепло, яке так надовго залишається поруч кожного, хто його торкнувся.
На завершення вечора прозвучав голос самої Соломії, Соломіє, Брава ! щедро осипаний пелюстками троянд, які падали і падали зі стелі на сцену. Вони падали музикантам в долоні, і помежи струн, і це було фантастично.

І от коли голос стих, на сцену вийшов генеральний директор Оперного Театру п. Василь Вовкун і кинув оберемок білих троянд в зал…..

Тільки відчуйте… оберемок…. б і л и х т р о я н д у зал….

Я зловила три, і кожен хто стояв поруч зловив то одну то дві гілочки….

Вечір добігав кінця, а з опери виходили щасливі люди з гілочками білих троянд, таких ніжних і таких вишуканих як і голос самої Соломії.

Квіти кожного разу все більше і більше розкривалися з бутону до величезних суцвіть, що почали нагадувати здалека кетяги гортензій.

Постійна зміна води і вмовляння не облітати ? дотримали їх до сьогоднішього ранку, і коли я виймала їх з вази, щоб відпустити, я побачила, що один з пагонів почав проростати у різних ділянках.

Так буває, якщо вірити у свої сили….

P.S. А тепер весела нотка для гурманів ?

Виходжу з опери і відразу майже в дверях наштовхуюся на свою давню знайому, а далі пряма мова:

– О, з опери і білими цвітами, і хто то?
– а, троянди, та то мені пан Вовкун подарував…
– Ахах лічЬно Тобі?????
– Так, лічЬно мені можеш перепитати, гарного вечора.

Ми розійшлися кожен своєю дорогою, знайома видать не повірила, але і спокою не мала:))))) То тепер я впевнена, вона прочитає правдиву історію, квітів, і серед них однієї білої троянди!

Вірте в життя повного чудес, і нехай світ запам’ятає вашу історію !:)

Автор статті: Olena Bilous.