Воробус відвідав школу “Еколенд” - Блог про Львів

Воробус відвідав школу “Еколенд”

Еколенд

Любить автор цих рядків відвідувати нові для себе місця. А чому б і ні? Завжди потрібно розвиватися.

Так ось, нещодавно вдалося відвідати мого хорошого друга, який працює у дитячому футбольному клубі «ЕКОЛЕНД», який створений на базі однойменної приватної школи. Якихось хвилин 15 зі серця міста Лева й ми на вулиці Горині, 11. Назар Яцишин, директор привітно мене зустрічає.

Я і Назар Яцишин

Що одразу ж кидається в очі, так це величезна територія й надпис «ЕКОЛЕНД» у вигляді трав’яної скульптури. «Ігоре, йдемо далі, не зупиняйся», – додає Назар.

Спершу ми оглядаємо відкриті майданчики. Їх тут також не мало. Це зроблено для того аби наше майбутнє покоління могло цікаво проводити час на відкритому майданчику, а не лише за комп’ютерами, планшетами. Будете сміятися, але коли один із футбольних тренерів побачив мене, то одразу ж запропонував приєднатися до тренування.

Еколенд

П. Дмитро Михєєв якраз із одним із дітлахів проводив індивідуальне заняття. Шкода, що я був не в спортивному одязі, але це не проблема. Вже наступного разу спробую таки взяти форму й спробувати себе у ролі кіпера.

Ок, відкриті майданчики – це добре. Але, що ж буде якщо буде падати дощ. На це запитання Назар відповів ствердно: «У нас є класний, сучасний зал, де діти займаються при поганій погоді або ж коли настає зима».

Також читайте:   Чи можна вступити на навчання у Польщі без знання мови?

Зал Еколенд

За деякий час ми відвідали й зал. Дійсно, тут можна не лише займатися фізкультурою, а й грати в футзал, баскетбол, волейбол. Саме в ці ігри, які допомагають дітям розвиватися в команді.

До речі, на моє запитання чи займаються в футбольній школі «ЕКОЛЕНД» окрім хлопців ще й дівчата Назар відповів ствердно, цитую: «Стать не має значення, ми працюємо зі всіма віком від 2.5 до 17 років. Ідея створення власного футбольного клубу з’явилася завдяки любові: любові до дитячої непосидючості, любові до азарту, любові до командної гри, любові до м’яча, любові до руху, суперництва та перемоги, а також завдяки батькам, котрі підтримали захоплення своїх дітей.».

Час невблаганно минає таки роблю фото на згадку біля згадуваної вище трав’яної скультури й ставлю собі за мету повернутися сюди знову, але вже аби взяти участь у футбольному занятті з дітьми.

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*