27.04.2019 р. 
Вихідні, нарешті ми їх дочекалися. Думаю нема такої людини яка б не очікувала на травневі свята. Цього року так вийшло, що будемо мати фактично тиждень відпустки. Пов’язано це з тим, що свято Великодня фактично співпало із травневими святами.
Читати далі...
Про наближення свят, чергову подорож та похолодання
Вихідні, нарешті ми їх дочекалися. Думаю нема такої людини яка б не очікувала на травневі свята. Цього року так вийшло, що будемо мати фактично тиждень відпустки. Пов’язано це з тим, що свято Великодня фактично співпало із травневими святами.
Читати далі...
Хто там казав, що якщо ти хочеш побачити цвітіння сакури, то обов’язково треба їхати в Ужгород? Можливо й там класно, але й у Львові нічим не гірше.
У зимовому сезоні «Галицька здоба» виступала у багатьох турнірах. Одним із таких стала Перша ліга футзалу Львова, де наша команда, у підсумку, зайняла четверте місце. Проте, один із гравців «червоно-жовтих» Микола Матляк став кращим бомбардиром чемпіонату.
Черговий день триває, а з ним і Україна отримала нового президента. Ним став Володимир Зеленський, який з солідним відривом зумів обійти у другому турі вже екс-президента Петра Порошенка.
Вчора, 19 квітня, на відкритому штучному майданчику «Знесіння» (вул. Ковельська, 67) «Галицька здоба» розпочала свої виступи у весняному «Кубку Весни-2019».
Сьогодні ваш автор у черговий раз відвідав місце, де колись бував. Так дивлюся, це вже стало хорошою традицією. Прогулювались з друзями по місті й на моє запитання, а чи бували вони колись на оглядовому майданчику церкви Ольги та Єлизавети, відповіли що ні.
А наступний пост буде присвячений майбутнім поєдинкам нашої національної футбольної збірної у відборі на чемпіонат Європи-2020 року.
Ранок п’ятниці, яка для вашого автора обіцяє бути дуже й дуже веселою. Справа у тому, що вже сьогодні знову прийдеться працювати на виборах, а точніше рахувати бюлетені й готуватися до другого туру.
Рівно п’ять років не був ваш автор на Левандівському озері. Як зараз пам’ятаю, що вперше з цією водоймою я познайомився у 2014 році й тоді ще мені там хотіли дати тягла місцеві дядьки.
Не сподобалося тоді їм те, чому я це все фотографую. Довго пояснював телепням, що хочу висвітлювати наше місто, а не робити світлини як вони розпивають оковиту на лавочці.
Черговий день триває й вже зараз отримуйте нову порцію публікацій від Воробуса. Ну, і перше про що розповім, так це про вибори. Давно хотів це зробити, але все ніяк не міг зібратися з думками.
Схоже, що час настав.