9.04.2014 р. 
Чесно скажу, читачі блогу, навіть не думав, що сьогодні, 9 квітня, вашому автору доведеться побувати у такому місті на Західній Україні як - Івано-Франківськ.
Можна сказати, що це місто для мене є майже рідним, адже там бував не раз і завжди мені хочеться сюди повернутися. Чому? А тому що там багато українців, спокійно і просто комфортно.
У «Франику» на мене очікувала зустріч із одним дуже цікавим паном, багато роботи, мокрі ноги, і, звісно, що не обійшлося без моїх прогулянок містом.
Фоторепортаж прийшлося робити в екстремальних умовах, тому що падав проливний дощ, але, таке вже життя. Нарікати на нього аж ніяк не можна.
Читати далі...
Місто Івано-Франківськ (фото)
Чесно скажу, читачі блогу, навіть не думав, що сьогодні, 9 квітня, вашому автору доведеться побувати у такому місті на Західній Україні як - Івано-Франківськ.
Можна сказати, що це місто для мене є майже рідним, адже там бував не раз і завжди мені хочеться сюди повернутися. Чому? А тому що там багато українців, спокійно і просто комфортно.
У «Франику» на мене очікувала зустріч із одним дуже цікавим паном, багато роботи, мокрі ноги, і, звісно, що не обійшлося без моїх прогулянок містом.
Фоторепортаж прийшлося робити в екстремальних умовах, тому що падав проливний дощ, але, таке вже життя. Нарікати на нього аж ніяк не можна.
Читати далі...
Давненько автор блогу не бавився в таку гру як боулінг. А пам’ятаю, колись я часто робив страйки і друзі не хотіли зі мною вже навіть бавитися.
Часи минають, Воробус вже не той, тому було дуже цікаво глянути, а в якій же формі зараз перебуваю.
Сьогодні надворі 5 квітня, а це означає, що вихідні тривають. Вільного часу з’являється все більше та більше.
Хтось миє вікна, хтось замітає в хаті, а хтось як Воробус і надалі ходить і спостерігає, а що ж цікавенького відбувається в нашому з вами місті – Львові.
А подій, як завжди, багато. Головне щоб автору блогу вистачило сил та натхнення про це все написати. Але, будемо старатися.
Так от, сьогодні Воробусу з дітьом вдалося побувати у парку культури імені Богдана Хмельницького.
Саме там сьогодні мали після зимової перерви відкрити атракціони, які і є безумовно фішкою цього парку.
Чи відбулося таки відкриття, які ціни на атракціони та багато цікавого іншого читайте у сьогоднішній публікації на блозі.
Чи любите ви переглядати фільми? Думаю відповідь буде очевидна – «так», головне щоб на це часу вистачало.
Фільми можна переглядати як вдома, так і в кінотеатрах. Звісно, другий варіант набагато кращий, адже в кінотеатрі є великий екран, комфортні крісла, якісний звук тощо.
А ще часто в кіно використовують таку технологію як 3D. Саме вона дозволяє глядачу буквально таки бути в кіні, все сприймати на яву.
Воробус не совковий чоловік, тому теж кілька разів переглядав кіно в цьому форматі. Але, але і ще раз але. Щось мені ті окуляри ніяк не «пруть».
Ну, не можу я в них дивитися фільм і все.
Чому все так погано у нашому домі читайте у сьогоднішній публікації на блозі.
Пише і не показує Воробус. Черговий робочий день завершився, а тому можна під попивання чаю написати чергову публікацію на блозі.
Настрій в автора блогу кепський, на це є різні причини, тому позитивних публікацій від мене зараз очікувати не варто. Буду критикувати вся і все.
Розпочну із рубрики «Фільми та телепередачі».
Як відомо, сьогодні в Україні офіційно відбулася прем’єра українського фільму, якого так довго чекали під назвою – «Синевир».
Воробус, так як великий прихильник українського, ще давніше договорився з подругою сходити саме на прем’єру фільму.
Воробус продовжує відпочивати і волочитися по різного роду кабаках. На цей раз автор блогу та компанія вирішили завітати в ресторан що має назву – «Львівська копальня кави».
Вражень, як завжди багацько, тому у черговій статті ними і поділюся з вами, дорогенькі читачі.
Напруженим вчора виявився день для Воробуса. Навіть не думав, що за компанію вдасться так культурно відпочити.
Опісля походеньок містом хтось (вже не пригадую хто) із моїх колег подав на розгляд ідею сходити в кіно. Воробус вже не пам’ятає коли востаннє був в кінопалаці, тому на цю пропозицію одразу ж погодився.
Фільм ми обрали не простий, а «золотий». Називається він просто – «Ной».
Що це за фільм, актори, сюжет, традиційна оцінка від Воробуса та багато іншого читайте далі.
Давненько Воробус не виходив в люди. Але, знав, що така нагода таки трапиться. Для мене головне щоб була хороша компанія, а місце – це вже не головне.
Хоча… завжди хочеться сходити туди, де ще не бував.
Коли вчора ввечері одним оком дивився телебачення, то почув новину, що у нашому місті відкрилося нове кафе. Називається воно – «Правий сектор».
Хмм, стало цікаво. Але читати в інтернеті відгуки чи дивитися ті ж сюжети в телебаченні – це одне, а ось сходити туди – це інше.
Отже, сьогодні після роботи Воробус взяв подругу, приятеля та й пішли ми на оглядини «Правого сектора».
Любить Воробус переглядати різного роду фільми на своєму компутері, головне щоб кіно було для мене цікавим.
Зокрема, щось останнім часом мені сподобалося дивитися романтичні роботи. Чи то вже пора женитися? Час покаже. Не буду ж вічно в холостяках сидіти.
А ще автор блогу полюбляє ходити на цікаві прем’єри фільмів, які відбуваються в кінотеатрах нашої країни.
Давненько Воробус не дивився фільмів, а все через відсутність як такого вільного часу. Але, вчора така нагода таки трапилася.
Має автор блогу хорошу подругу. Так от при розмові з нею вона сказала наступне, цитую:
«Ігор, не набридло тобі ще одні жахи дивитися, глянь який-небудь нормальний фільм і згодом напиши свої враження, мені буде цікаво прочитати. Якщо не знаєш що глянути я тобі пораджу».
Воробус ніколи дівчата не відмовляє, тому з радістю погодився переглянути фільм, який порадила дівчина. Називається він – «Щоденник пам’яті».
Що це за фільм, актори, сюжет, бюджет, традиційна оцінка від Воробуса та багато іншого читайте далі.