Цей поїзд дуже добре знають туристи, які подорожують Карпатами, а саме ті, що подорожують районами таким як Славсько, Сколе, Тухля і тому подібне.

Називається він Львів – Мукачево. Кожного дня цей поїзд курсує саме у цьому напрямі. Нещодавно мені на ньому довелося проїхатися.

Ранок, близько сьомої години на головному вокзалі міста Львова як завжди багато людей. Це і не дивно. Всі кудись їдуть. Хто в Одесу, хто в Крим, а хто як і я в Карпати.

Відправляється потяг приблизно в 7 годині, а це означає, що для багатьох є проблема доїхати до вокзалу, адже щоб там не говорили ніби маршрутні таксі так швидко зрання починають їздити, вони все рівно погано їздять.

Назад ми їхали також ним. 🙂 Ввечері приблизно половина шостої з Мукачева.

Та і коли водії бачать, що ви маєте з собою багаж не хочуть зупинятися. Але, це як кажуть вже ваші проблеми. На потяг встигнути зобов’язані.

Квитки на поїзд Львів – Мукачево можна купити як в касі головного вокзалу, так і безпосередньо у самому вагоні.

Якщо будете купляти в провідників – вийде дорожче, адже там ще збирають якийсь комісійний збір. 🙂

Поїзд Львів – Мукачево відноситься до поїздів із підвищеною комфортністю, адже у ньому є і так званий вагон-ресторан та і місця ви можете вибирати кращі.

Хто що хоче: хочеш на лавці дерев’яній їдь, хочеш на м’яких сидіннях.

Все, поїзд рушив. На перший погляд все спокійно, хто спить, хто грає карти з друзями, хто роздумує на своїм майбутнім маршрутом.

Десь після зупинки Пустомити починають ходити провідники і перевіряти квитки.

Відразу ж замітно хто їх немає і хоче проїхати на халяву. Ці люди ідуть курити, ідуть в туалет і так далі. Простіше кажучи – шукають можливість не заплатити.

Чим ближче ми почали під’їжджати до курортних районів – це відразу ж почулося.

Почали ходити торговці і продавати все що хочеш. Від казінаків до цукерків, від морозива до вина. Так, навіть так.

Якась жіночка продавала вино, ми з друзяками вирішили спробувати його і купили дві пляшки.

Потім ця жіночка до нас приходила ще разів 5 і питалася чи не хочемо ми ще. Та це ще були квіточки.

Всі чекали «Чорного бумера». Ні не автомобіля, що вас забере з вашої зупинки, а хлопчину, який співає у поїздах цього напрямку.

Я їхав, чуть-чуть задрімав і тут чую хтось починає співати.

Я глянув, а хлопець надягнув противогаз на голову і співає відому пісню. Ясно, що люди, а це переважно молодь, яка їде на відпочинок кидають йому гроші.

Його фото мені зробити не вдалося, але завдяки знайомому Ігору, який надав фото можете подивтися як він виглядає(головне фото).

Дехто просить його заспівати якусь іншу пісню за окрему плату і він співає вже «Чорні очка як терен». 🙂

Згодом довелося побачити цього хлопчину без всяких кульків і противогазів. Скажу наступне. Це зовсім не хлопчина, а чоловік років 30-ти, який таким способом заробляє гроші. Це його право.

Потім ще був прикол. На сусідній лавочці сиділи доволі симпатичні дівчата, хіхікали, розмовляли і тут в Стрию сів біля них якийсь п’яний. Вони втекли і порозсідалися хто де міг по цілому вагоні. 🙂

Кажуть у цьому поїзді ще якийсь ансамбль грає на інструментах та цього разу їх не було. Можливо побачу ще колись як поїду на поїздах цього напрямку. .

Через деякий час я зійшов на своїй зупинці і згадував хіба як я їхав у Мукачівському поїзді і того «Чорного бумера» з противогазом. 🙂

Пропоную Вашій увазі відео за участю “серця” потяга Лвів-Мукачево “Чорного бумера”:

У публікації використано фото з сайту ukrfoto.net.

Автор статті: Vorobus.