Сторінка Вконтакті Сторінка на Фейсбук Сторінка на Google+ Слідкуй за нами у Twitter RSS-стрічка

Посівання на Старий Новий рік: побажання щастя чи бізнес?

Посівання перетворилося у бізнес?

Як відомо, вчора в Україні відзначали свято під назвою Старий Новий рік. Це такий собі Новий рік, але за старим юліанським календарем.

З самого ранку до домівок людей приходили посівальники, які за давнім звичаєм, посіваючи, бажають благополуччя вашій родині.

Все добре, святкування, посівання, але знову ж таки є одне але і велике – хто ці посівальники, як вони посівають?

Свого часу, Воробус, будучи малим, також ходив від хати до хати і посівав, але я старався посівати так, щоб мене запам’ятали. Що я маю на увазі? Справа у тому, що останніми роками посівання, колядки перетворилися у суцільний бізнес.

Діти ходять колядувати чи посівати, щоб заробити якомога більше грошенят. Нічого проти цього не маю, але, як кажуть, за якісь відповідно треба і платити. Цього останніми роками не спостерігаю.

Людина, яка йде посівати, не може вивчити два стовпчики побажання господарям. Тільки і бачиш як вони приходять і кажуть, цитую: «Сію, сію, посіваю, всього доброго бажаю….». І це все. Де би я собі колись таке дозволив? Коли ходили сіяти, то звісно що знали гарні побажання, які знаю і зараз. Бачу сучасним дітям на традиції нас….и.

Але, грошей за свою роботу вимагають багато. До речі, не подумайте що подібна ситуація відбувалася лише з Воробусом, у якого як тільки щось зразу з ним щось відбувається.

Спілкуюся після обіду з подругою і от вона мені каже, що чекала зранку нормальних, підкреслюю, сівачів, а всі якісь недолугі. Два слова зв’язати не можуть до купи. Інтернет таки переміг людей. Шпільки, «кантакти», сайти для дорослих, ось що цікавить зараз дітей, а зайти в той же інтернет і почитати навіть на блозі Воробуса нормальне віншування – на це нема часу.

А коли подруга розповіла мені, що один вар’ят почав замість віншувати співати «Ой чий то кінь стоїть», то я сміявся довго. Кого тільки не носить земля.

А загадайте минулі роки. Бабця розказували, що колись ніхто посівальникам грошей не давав, але вони все рівно ходили і гарно віншували. Як подарунок, вас могли пригостити вас пампушком чи чимось солодким. А ну чи зараз би хтось йшов посівати за подібний презент.

Та і взагалі мені здається традиції вмирають. Щирості нема, побажання гнилі, кому таке потрібно? Варто впускати таких сівачів?

Посівання перетворилося у суцільний бізнес.

Прикро…

Сподобалося? Підписуйтеся на новини блогу в соцмережах В Контакті, Facebook, Google+

Loading...

Публікації по темі з блогу Воробуса:

Дискусія

  1. Stakeholder 15.01.2012 пише:

    я думаю що багато наших свят потрібно якось переформатовувати, часи змінились, змінились люди, їх світогляд і психологія, тому марно дурити себе що колядники і посівальники зараз ходять по хатах бо вони таким чином відпочивають душею підтримуючи християнські традиції, або щось подібне відчувають бидляки, що обливають людей з відер на обливний понеділок. Просто потрібно признатись самим собі що все це вже давно не справжнє і що такі святкування є не підтримуванням, а наругою над давніми традиціями.

  2. vrubli 15.01.2012 пише:

    Абсолютно підтримую Воробуса, дуже прикро, що всі ці колядки, посівання і щедрівки перетворились у бізнес.
    Це наші народні традиції і надзвичайно важливо їх підтримувати! Але не таким чином… :(
    Мабуть проблема у вихованні, діти не винні, що їх так виховали, ви лише на них погляньте: дорослі дітей запитують не яку ти колядку колядував, скільки хат обійшов, а запитують скільки ти грошей заробив, як ти їх будеш тратити… сумно!
    З такими постановами звісно, що їх цікавить більше що їм за те буде, а не добре вивчене віншування! Звідки дітям знати, що це підтримування християнських традицій, а не заробіток?
    Вина – дорослих, зокрема батьків, які не правильно передали суть традиції!

  3. Stakeholder 15.01.2012 пише:

    взагалі в цій ситуації слово бізнес звучить смішно, бо бізнец – це коли ви щось у нього вкладаєте і те що ви робите крім вас приносить реальну користь ще комусь, а вищенаведені факти це тупо халява. І дійсно у нас під час будь якого свята, чи то приватного чи то загальнодержавного або християнського збирається певний контингент, об’єктивом якого є пошук халяви. Вони поздоровлять вас з днем народження чи з іменинами але за це ви їм повинні виставити, вони прийдуть бухі до вас до хати і зачитають пару рядків колядки чи побажань гірше ніж це робить дитина в першому класі і за це ви повинні давати гроші, якщо ви просто їм скажете дякую, то вони дико образяться, бо роблять вони це виключно для себе а не для вас).

  4. Архіваріус 15.01.2012 пише:

    Воробусе, я чекав, що ти прийдеш до мене і повіньшуєш мені. Але мої сподівання були марними. Воробус десь напевно за спідницями ганявся. :evil: :evil: :evil:

При коментуванні прошу дотримуватися простих правил:
- не ображати учасників блогу;
- не розпалювати міжнаціональної та релігійної ворожнечі.
Ім’я або нік
Пошта
Сайт

  Підписатися на RSS коментарів



  © 2009-2014   Блог про Львів, життя та інші приколи   »   дизайн та просування - seolife.in.ua
  Використання інформації сайту допускається при наявності відкритого до індексації гіперпосилання на http://vorobus.com/
  UA TOP Bloggers