Вихідні минули, а з ними і розпочався черговий робочий тиждень, який, як завжди, має принести все нові та нові події.

Але, про нові події будемо говорити згодом, а у сьогоднішніх статтях будемо згадувати вихідні, а саме що цікавого відбулося не лише у місті Львові, а й за його межами.

Розпочнемо із футзального кубку під назвою – «Spring cup», який буквально вчора завершився.

Як зіграла команда Воробуса, чи могли виступити краще та багато іншого читайте далі.

Отже, після того як команда «Юг-Контракт» у чвертьфіналі в напруженому поєдинку обіграла команду «Княжий ринок-2», стало відомо, що у півфіналі ми зіграємо із командою – «Kids».

Перед грою багато хто говорив, що ми цю команду обіграємо на одній нозі, але десь у підсвідомості закрадалася думка, що не така ця команда вже і проста як думають. Мої очікування виправдалися під час гри.

Чого я дуже не люблю так це дощ, а він таки пішов. М’яч не зафіксуєш, можуть бути рикошети, плюс треба підібрати відповідне взуття, а його ваш автор не підібрав.

Розпочали ми добре, вигравали із рахунком 2-0, 3-1, але як це вже часто трапляється знову ж таки суперник нас наздогнав і після рахунку 3-3 на полі пішла така боротьба, що перемогти міг кожен. Але, все ж вікторія усміхнулася нам, коли на останніх хвилинах гри чудовий по красі гол вдався гравцю команди «Юг-Контракт» – Андрію Марічку.

4-3 і ми у фіналі, хто б міг подумати?

Та, який це солдат, який не хоче стати генералом. Якщо вийшли у фінал, то хотіли ми і перемогти. Суперник у вирішальному поєдинку був не простий – команда «Лемберг».

А тут, як кажуть, нам показали клас гри. Суперник і так сильний, а перед грою табір команди по сімейним обставинам покинули наших два основних гравці. Як виявилося згодом без них було дуже важко і Лемберг повністю нас переграв.

Навіть нема що описувати, бо дійсно ми програли по грі.

2-7 і є чого вчитися. Єдиною лише втіхою для нас стали два голи престижу, які забив Руслан Мірзаєв.

Згодом було нагородження, лунали оплески командам, приємно було отримати чергову медаль у свою скарбничку, на цей раз срібну, але все ж десь є друга сторона медалі, що могли виграти кубок. Але… нічого, наступного разу виграємо.

Турнір завершився, а не за горами вже нові та нові турніри, в яких сподіваюся також буде брати участь ваш покірний автор.

Користуючись нагодою, хотів би подякувати командам за гру, колегам по команді, що мужньо змагалися на полі і, звісно, організаторам, які організували подібний турнір.

Автор статті: Vorobus.