Давненько Воробус не виходив в люди. Але, знав, що така нагода таки трапиться. Для мене головне щоб була хороша компанія, а місце – це вже не головне.

Хоча… завжди хочеться сходити туди, де ще не бував.

Коли вчора ввечері одним оком дивився телебачення, то почув новину, що у нашому місті відкрилося нове кафе. Називається воно – «Правий сектор».

Хмм, стало цікаво. Але читати в інтернеті відгуки чи дивитися ті ж сюжети в телебаченні – це одне, а ось сходити туди – це інше.

Отже, сьогодні після роботи Воробус взяв подругу, приятеля та й пішли ми на оглядини «Правого сектора».

Розпочну свою розповідь із того, що це кафе знаходиться на вулиці Лесі Українки. Його з нуля не відкривали, а лише зробили як це по-модному звучить – ребрендинг, тобто на хлопський розум – переробили.

Колись тут було, до слова, арт-кафе «Стодола». Тепер же цей заклад називається кафе-галерея «Правий сектор». Вивіска ще така червоно-чорного кольору.

Що кидається в очі, так це стільці на вулиці. Але, в цей день було досить таки холоднувато, тому подруга наполягла зайти всередину.

Заходимо. На вході висить знову ж таки червоно-чорний прапор, збоку стоїть бочка на якій стоять коктейлі Молотова, біля вікна є кілька шин і велика кількість різноманітних картин.

Вони досить таки цікаві. На одній із них ніби намальована дівчина, але лиця то нема. Можна, мабуть, собі самому лице коханки доставити. 😀 Але, то таке…

Роздивляємося далі. Кафе невеличке, є два зали, стільці дерев’яні як і стіл.

Пробуємо щось замовити. Так як Воробус любить 1517, його він і замовив, плюс взяли ми на банду деруни. Подруга з цього всього посміялася і взяла чай з солодким.

Ціни? Ну, як у всіх решта кабаках. Пиво – 15-20 грн, деруни – 15-18, чай вроді 10.

Все би було добре, якби ці ж деруни довго не робили. Ну, я розумію там кафе нове, але ж треба швидше подавати страву. Я вже пиво все допив майже, мовчу вже за подругу з її чаєм.

30-ть хвилин – це забагато, хоча деруни мені сподобалися, ситні. Так, як Воробус колись мав справу із кухнею порадив офіціанту рухатися, бо візьму і підпалю шини. А він, щось аж дуже почав переживати. 😀 Воробус же пожартував.

Мабуть нещодавно працює у цій сфері. Юний ще. Але, ладно сьогодні я був добрий і май хороший настрій.

А ось його помічниця мені сподобалася. 🙂 Можна і з холостяцьким життям завершити. 🙂

Згодом бачив як люди замовляли борщик, інші другі страви, то все приносили дуже швидко.

До речі, цікаво як виглядає кафе ввечері. Бачив там червону лямпу. Колись ще сюди завітаю щоб це перевірити.

Ага, і ще би музичку тут яку-небудь.

Загалом? Норм кафе, може бути.

Автор статті: Vorobus.