Як Воробус відкрив для себе новий вид спорту – теніс

Воробус із тренером

Щоб там не говорили, а всебічно розвиватися також треба. От і сьогодні Ігор Воробус відкрив для себе новий вид спорту, який почали офіційно грати ще в 14 столітті у Франції і його назва – теніс.

До цього неодноразово переглядав матчі за участю провідних тенісистів світу, а от тримати ракетку не приходилося. Ну, хіба що колись грав у пінг-понг. Згодом він мені й допоможе зробити кілька цікавих ударів.

Та, про все по-порядку.

Запросив мене грати в теніс хороший приятель – Ігор Степанович Кузь (висловлюю подяку). Він вже мастак в цьому ділі, неодноразово грав й само собою обіцяв і мене навчити.

«Найголовніше – це бажання вчитися», цитую слова п. Ігоря. Що ж, прийшлося слухатися й підніматися дуже рано, адже наша гра розпочалася близько пів на 8 ранку на корті спорткоплексу Кастелівка, що знаходиться в районі вулиці Сахарова.

І звідти також буде цікавий репортаж. Чесно, не знав що подібний майданчик існує у Львові де ходить дуже багато людей.

Але, повертаємося до наших пирогів, а саме до тенісу.

Так от, Ігор Степанович прийшов на кілька хвилин швидше мене й одразу ж взявся натягувати сітку. Це також треба вміти робити. Звісно, й Воробусу він також показав як це робити.

Воробус грає в теніс

10-ти хвилинна розминка щоб не травмуватися в грі й розпочинається беспосередньо гра з ракетками.

Перше враження, яке у мене склалося, так це те, що я не вгадав із взуттям. Грати на цементі (саме таке там покриття) краще у кросівках на грубій підошві, а не у футзалках. Саме через це я деколи не встигав за м’ячами. Також важко давалася перша подача.

Але, Ігор Степанович давав настанови як це робити правильно.

Розминалися, розминалися, пробували, Воробусу набридло й я запропонував грати на рахунок.

П. Ігор лише сказав наступне: «Сміливий хлопець, не кожен одразу ж кинеться в бій».

Ракетка

Звісно, що було важко приймати м’ячі. Проте, поступово призвичаївся до гри й ударів суперника та почав навіть здобувати очки. Через деякий час навіть вдалося виграти гейм.

Правда він був єдиним цього ранку. Але, нічого хоч щось. Воробус грав за олімпійським принципом.

Що мені вдавалоcя накйраще – це удари на задню лінію. Інколи я себе відчував якимось Рафаелем Надалем. 😀

Звісно, що вчитися мені ще треба багато в тенісі. Як і в будь-якому виді спорті просто потрібно більше ігрової практики. Вид спорту непоганий, розвиває м’язи рук, ніг, спини й думаю, що час від часу ним займатися буду.

Ось такий от почин зробив Ігор Батькович у новому для себе виді спорту.




Публікації по темі:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*