Сім гривень, а змін фактично нема

Подорожчання проїзду

Черговий день настав, а це означає, що настав час порадувати наших читачів новими публікаціями. На цей раз вже не буде традиційної філософії, а поговоримо про подорожчання вартості проїзду в автобусах.

Громадським транспортом міста користуюся не так часто як інші люди, але все ж. Робота роботою, але й окрім неї ваш покірний має також інші справи. Тому, автобусами таки користуюся.

Як відомо, з 1 лютого у місті Львові подорожчав проїзд із 5-ти гривень до семи. Звісно, що це аж ніяк не сподобалося простим людям. Ще б так заробітну платню піднімали як вартість проїзду. Проте, це вже тема іншої розмови. Ми ж поки що вертаємося до наших пирогів.

У даному випадку – це маршрутки.

Особисто я позитивно відношуся до підняття вартості проїзду, але якщо би були виконані наступні умови: запуск на всіх маршрутах без винятку великих автобусів, дотримання інтервалу руху, плюс прозора цінова політика.

Нижче поясню що я маю на увазі. Для прикладу, кожного вівторка Воробус їздить на тренування на 45-ому автобусі. Все класно, великий автобус, багато місця, нормальний інтервал руху. Єдине, що квитків ніхто не видає.

Але, ж на всіх маршрутах є подібне. Для прикладу 37 маршрутка, на якій їздить моя файна знайома, поки що й не думає запускати великогабаритні автобуси. Людина сідає у салон й таке відчуття ніби везуть не тебе, а сміття чи картоплю. Люду багато, всі штовхаються, А якщо ще й багаж мають, то взагалі неможливо вилізти. За інтервал руху мовчу.

Коли водіям вигідно, то вони й їдуть. Як таке може бути?

Тепер розповім що відбувалося на автобусних маршрутах у перші дні після подорожчання проїзду.

По-перше, у салонах багатьох «басів» й близько не було інформації про те, що вартість проїзду зараз не 5-ть, а сім гривень. Відповідно, й пасажири передавали водію «старі» п’ять гривень. Той свариться, люд не хоче передавати за проїзд і так далі.

По-друге, у багатьох водіїв закінчилася решта. З семи гривень видати решту не так то просто. Ваш автор також спробував давати гроші не без решти, а, для прикладу, «десятку» чи «двадцятку».

Такого також не може бути. Може ще пасажир має йти десь розмінювати купюри?

По-третє, видавати квитки й близько ніхто не думає. Бачив як у 46-ому автобусі водій дав пачку квитків на салон з словами «ви там розберіться».

Тому, як на мене, подорожчання вартості проїзду – це свого роду маніпуляція від перевізників. Ні до чого доброго вона не приведе.

Потрібен електронний квиток, але коли він буде?




Публікації по темі:

коментарів - 2 може ще щось напишете?

  1. Stakeholder 03.02.2019 пише:

    Воробус, ти ніби вчора переїхав в Україну. Ніколи приватні маршруточники не будуть купувати нові автобуси, чи запроваджувати електронні квитки, чи ще будь яку прозору систему оплати, оскільки їм потрібно завжди бути в плюсі, кожен день. А так не може бути якщо ти наприклад береш кредити на кілька років для купівлі нових автобусів, обслуговуєш чітко і за графіком неприбуткові маршрути де мало людей, чи багато пільговиків і платиш всі податки. Компанія повинна бути одна, і повинна мати чіткі контракти з містом, або ж транспорт взагалі повинен бути увесь комунальний, лише тоді вона може грати за правилами і заробляючи в одному місці покриваючи збитки в іншому, або з бюджету міста.

  2. Danulo 04.02.2019 пише:

    100% agreed

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*