Продовжуємо серії інтерв’ю про те, як українці живуть за кордоном. Сьогодні моїм гостем буде дівчина на ім’я Олена, яка зараз проживає в США.

– Доброго дня, Олено, чого вам бракує за кордоном, того можливо що є в Україні?

Найбільше бракує друзів і всіх дорогих людей, котрі залишились дома. Деяких звичних продуктів харчування бракує. А так все газад. Навіть краще, ніж гаразд.

– Як справи з роботою, чи важко її знайти?

Роботу знайти не легко, багато нюансів і деталей. Але можливо. І воно того вартує.

– З якими проблемами ви зіштовхнулися коли виїхали жити за кордон?

Вже за кордоном моєю найбільшою проблемою була проблема транспорту. Це місцева американська специфіка – тут немає практично міського транспорту, всі їздять на машинах. А в мене не було ні прав, ні досвіду водіння, ні найменшого уявлення, що робити з машиною. Курсів водіїв тут теж практично немає. Важко було знайти, хто б мені допоміг вибрати машину, навчитись її доглядати і водити. Ще були моменти, пов*язані з особливостями місцевої системи освіти (прийшлось звикати і перевчатись), але то дрібні проблеми.

– Кажуть що коли приїздиш за кордон, то дуже важко бо не знаєш мови, як у вас було з цим питанням і чи досконало зараз знаєте мову країни де проживаєте?

В мене цієї проблеми практично немає. Я знаю мову достатньо для того, щоб вільно себе почувати в середовищі, а тепер ще краще.

– Таки де краще жити в Україні чи за кордоном?

Це питання спірне, і дуже індивідуальне. В мене був цілий ряд причин, щоб перебратись в США, і фінансові далеко не головні (як у аспіранта, зарплатня в мене не висока). Для мене як для науковця майбутнього в Україні немає, тому питання, де краще навіть не стояло.

– Житло, як його не зачепити. Як справи з ним і чи реально його купити?

В нашому науково-академічному середовищі всі молоді науковці дуже мобільні – пару років в одному місці – і перебираємось в інше. Так що змісту купляти житло немає. Але, в принципі, купити житло цілком реально – банки охоче дають кредити на нормальних умовах. Питання тільки, наскільки це житло потрібне – своє житло – це ціла купа проблем (ремонти, дотримання місцевих правил проживання, угоди з комунальними службами, куча окремих рахунків і т.п.)

– Скучаєте за пивом 1715?

Я багато за чим харчовим скучаю (вишні, творог, гриби), але не за пивом. Гінесс тут просто чудовий.

– Коли Україна буде у Євросоюзі?

Не цікавлюсь політикою.

– Як справи із любовними ділами? Чи важко найти хлопця за кордоном?

Приблизно так само, як і у нас. Хоча, можливо, простіше тут. Тут люди більш вікриті, щирі і простіше ідуть на контакт. В мене особисто поки що справи ніяк, бо кар*єра стоїть основним пріоритетом і я ще не визначилась, де зрештою буду шукати постійну роботу (я поки що аспірант на тимчасовій ставці).

– Чи важко зустріти українців за кордоном? Кажуть що вони живуть у спеціальних районах, розкажіть про це?

Простіше ніж здається. До мене неодноразово підходили українці і нащадки українців, росіяни і взагалі російскомовні люди і в магазині, і просто на вулиці. В нас в університеті є кілька україномовних і російскомовних викладачів. Спеціальній райони – це просто смішно. Просто буває так, що знайомі люди стараются селитись поряд (хтось комусь щось порадив – от і поселились), ну а земляки за кордоном дуже часто знайомі. Так і виходить, що живуть близько. Але то абсолютно не обов*язково.

– Кажуть що в Європі все цивілізованіше. Ви з цим погоджуєтеся?

Я була в Європі не так довго (близько двох місяців) і по першим враженням погоджуюсь. Всі аспекти життя продумані і впорядковані. Порядок може викликати подив і спротив, але він існує і його дотримуються. Тому так, цивілізованіше.
В США те ж саме, тільки простіше. Тут більш вільний стиль життя, якщо з Європою порівнювати. Але порядок дотримується не менш суворо.

– І на останок де ви живете?

м. Фарго, штат Північна Дакота, США

Автор статті: Vorobus.