Як це жити без телефону - Блог про Львів

Як це жити без телефону

А тепер домашній

От дивуюся людям, як колись вони жили без телефонів, телевізора, інтернету. А таки якось жили і дітей ростили і здоровими були. На сьогоднішній же день без телефону не можна уявити людини. Його мають всі: від зовсім юних до зрілих людей.

Їдеш у маршрутці і тільки чуєш, а ти де, а увімкни воду нехай ванна набирається, ти з ким зараз? Мобільний телефон став неодмінним атрибутом життя людей.

Як відомо, цих вихідних ваш автор спалив свій мобільний телефон. З телефоном згоріла флешка, сім-карта, тому зараз у Воробуса як нема телефону, так і нема номерів, щоб комусь передзвонити. А вірите ви чи ні, але у телефоні було дуже багато номерів.

Що робити? Треба відновлювати номер. Хотів я це зробити, але тут вийшов маленький казус і номер відновлять мінімум за два тижні. А це означає, що Воробус зник з ефіру, хіба що може десь появитися у скайпі чи в соціальній мережі – ВКонтакті.

Згадаю я слова людей, які мені казали, та навіщо тобі той Life, для чого ти його купив якщо є Київстар. Хоч якось залишаюся на зв’язку, вивчаю тарифи цієї компанії і просто відпочиваю від телефонних розмов.

Як це жити без телефону? Зовсім просто, але скучно. Вчора нарешті згадав про такий телефон як домашній. Щоб там на нього не говорили, як не критикували, але домашній є домашній і його досить таки важко загубити. Він також безлімітний, а отже з дівчиною можна і по ньому побалакати.

Також читайте:   Чи варто купувати дорогий мобільний телефон?

Скайп? Також можна, навіщо ж телефон.

Як мені кажуть, не в телефоні щастя. У чомусь з цим можна погодитися, але я не погоджуся ніколи. В телефоні є телефонна книга, є камера, є інтернет, тому де б ви не були завжди будете у курсі всіх подій. А без телефону сидіти так якби тебе відправили десь в минуле століття так в тридцяті роки.

Добре, номер я відновлю, але треба ж і телефон новий. Вже от задумався над тим, який купляти. Дорогий? І знову загублю? Дешевий? І як ним користуватися, якщо вже звик до телефонів з наворотами.

Якби там не було поки що сиджу практично без телефону, хіба що деколи дзвоню з оператора під назвою – «life». Хто мене знає, той і знає цей номер. А то вже набридли всілякі розіграші від різних незнайомих мені людей 😀

Користуючись нагодою, передаю вітання особам, які мені нещодавно дзвонили в 3 ночі. Веселі ви люди, але тепер дзвоніть і чуйте у трубочці ваш абонент в зоні. 😀

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

коментарів - 3 може ще щось напишете?

  1. The Notorious B.I.G 14.08.2012 пише:

    а я би хотів жити у кам’яний вік без мобільних телефонів та інших наворотів =) пам’ятаю я ще застав часи коли висвистували під вікнами друзів, можна було спокійно проморозитись від деяких людей, яких іноді не хотів бачити і ніхто не міг тобі надзвонити запитати де ти є =) а ще краще би жити в часи дикунства, тоді взагалі навіть не знали, що таке технології. Які там нафіг дзвінки коханій людині та розмови про побачення, усе якость простіше було – взяв патика, дав ним по чолі дівчині, збив з ніг, хапнув за гриву, та й поволік до себе у печеру =) ухахахаха

  2. Vorobus 14.08.2012 пише:

    The Notorious B.I.G пише:

    Які там нафіг дзвінки коханій людині та розмови про побачення, усе якость простіше було – взяв патика, дав ним по чолі дівчині, збив з ніг, хапнув за гриву, та й поволік до себе у печеру =) ухахахаха

    😆 😆 😆 😆 😆 😆 +100500

  3. старий пес 14.08.2012 пише:

    Я ціле життє прожив без телєфону, але як треба пудзвонити, то їден телєфон є в голови, а другий цьотка Стефа на фельшерскому пункті має

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*