Доброго дня, читачі блогу. Пише і не показує Воробус. У сьогоднішній статті хотів би з вами поділитися своїми думками по одному цікавому питанню.
Їду я вчора у авто, дзвонить мені дядько і питає чому я його не вітаю із святом. Я одразу ж перепитав з яким і вибачаюся, що не привітав, на що чую відповідь – день тата.
Змовчи і не говори нічого, але ж я так не можу і відповідаю, що вже вітав із днем тата у червні, бо 19 червня світ відзначає міжнародний день батька, який почали святкувати ще із 1910 року.
Дядька я таки привітав, бо мені не складно, а ввечері по приїзді додому вирішив розібратися де ж є істина. Коли святкують день батька? У червні, вересні чи можливо ще і у жовтні. 😀
Гугл у допомогу і виявляється, що день тата більшість світу святкує 19 червня, але є деякі виняткові країни, і ми тут зокрема, що день батька у нас відзначається в інший день.
Наприклад, наша країна з 2006 року собі ввела святкування. США святкує в червні, а ми будемо в вересні. Мене така ситуація деколи так смішить. Невже не можна святкувати, якщо ми дійсно хочемо святкувати, з усіма разом? А то раз привітав, другий раз не привітав, хіба куча мала ображених ходить.
Я, чесно, не є дуже прихильник цих свят, бо їх і так у рої стільки, що грошей не вистачить, щоб всіх вітати і вітати. Але, вже піду через принципи і далі не буду критикувати, а просто напишу кілька абзаців про татів.
Ото ж, Воробус ще не був батьком і поки що не можу ще сказати яке це відчуття, але мені здається воно приємне. Ще з дитинства у людини виробляється бажання залишити після себе нащадків, збудувати дім, дати своїм дітям все що можеш.
Дуже багато ходить розмов, що мамою бути важче. Воно то так, треба народити дитину, але і роль батька у сім’ї також не варто занижувати. Знаю багатьох людей, які росли без тата. Так от, виховання у них не таке як у дітей із повноцінними батьками.
Чому? Мама є мама і деколи дуже добре відноситься до дітей, а ось тато все-таки більше виховує, що не можна цього робити, що битися не можна зі всіма підряд, ось так от.
Можливо я зараз перебільшую, але мені здається так воно і є насправді. Колись, як стану батьком, ще поділюся враженнями про цю роль. А батьком я таки думаю стану. Як кажуть, ще прийде мій зоряний час.
Щось останнім часом я запізнююся із привітаннями, але краще пізно чим ніколи. Вітаю вас, татусі, із святом.
Щастя вам, здоров’я і ніколи не хворіти.
Автор статті: Vorobus.
Написати коментар