За усіма екзистенційними принципами усі люди на Землі є рівними перед Богом. Ця рівність доведена Вищим розумом самою суттю народження, життя і смерті Людини.

Незалежно від того, чи ти ефіопський бомж, чи чукотський мільярдер, все одно святий Петро відправить тебе на територію казанів із гарячою смолою, і ти будеш спостерігати вже у покуті, як ще живі «боряться» за право потрапити у потойбічне суспільство рівних.

А тепер перейдемо від страшилок до наших українських політичних реалій. Вони напрочуд цікаві й потребують глибокого аналізу. Під час передвиборчих перегонів просто диву даєшся, чому усі кандидати у парламент так облизують мені мозги, що аж лисина почала проглядатися.

Право обиратися у народні депутати має значна частина суспільства і преться туди чуть не кожен другий. Здавалося б, які ж пільги (крім поважної зарплатні, квартири у столиці, державного автомобіля із водієм, купа референтів на держутриманні і т.ін.) може дати депутатський значок на лацкані піджака чи жіночої блузочки, з якої неприховано проглядається молодечий силікон ого-розміру. Адже згідно Статті 21-ї Конституції України:

«Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними».

А якщо уважно прочитати Розділ ІV. Верховна Рада України, то Стаття 80-а гордо проголошує:

«Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність.

Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані».

Народе Український, народе селян, робітників, учителів, лікарів та офісного планктону! Та депутат – то бог (правда язичницький). То чи не варто грати вар’ята перед виборцями один раз на п’ять років, щоб потім робити, що заманеться і не нести за це жодної відповідальності. О краса ідіотизму!

Деякі народні обранці, щоб ну дуже вже сподобатись виборцям, проголошували із грандіозною патетикою про особисту відмову від депутатської недоторканості. Окремі представники електорату, зачувши про таке благородство, оповідали із вуст в уста, які є порядні люди у Верховній Раді і тільки за цих достойників слід голосувати на ф’ючерсних виборах.

Але будь-який студент другого курсу юридичного факультету вам скаже, що громадянин держави не може відмовитися від конституційної норми. Тому подібні заяви є теж блюзнірством над виборцями.

…А зрештою, хай живуть собі недоторканими, як каста шудрів в Індії.

Автор статті: zars.