Існує думка, що українці найбільші пацифісти в світі. Нікого ніколи не завойовували і тільки бідаки терпіли знущання загарбника та боролись за власну територію. Ха! Та вже в ранньому середньовіччі ми давали перцю направо і наліво, тобто із Заходу на Схід і навіть дальше. Прикладом цього може слугувати діяльність князя Святослава.
Князь Святослав (964-972 рр.) був сином Ігоря і Ольги. Один з найбільших агресорів династії Рюриків та й, загалом, у світовій історії. Крім того, він був ярим і послідовним язичником. Саме за його правління (особливо після смерті княгині Ольги 969 року) жорстоко переслідувались християни, які змушені були ховатись у підземеллях майбутньої Києво-Печерської лаври.
Святослав особисто здійснював керівництво усіма військовими походами із захоплення земель інших народів. Якщо розкинути це по часу, то виходить, що він майже не перебував у Києві. Навіть в уяву людських можливостей не вкладається співвідношення здійснених завоювань за такий короткий час. До 970 року Святослав уже перебував на Дунаї підкоривши Болгарію, яка на той час була сеньйором Візантійської імперії.
На сході він підкорив останній союз племен східних слов’ян у регіоні – в’ятичів на ріці Ока. По ходу роборок із в’ятичами розгромив Хозарський каганат і наклав на них данину. На півночі Кавказу захопив землі осетинів та адигейців (їх у той період називали «яси» і «косоноги»). На цей період Київська Русь стала найбільшою за територією державою у світі.
Далі ще сміливіше. У гирлі Дунаю на болгарській території закладається нова столиця Київської Русі – Переяславець. А щоб він став географічним центром держави, на думку Святослава, добре б було ще приєднати до Русі всі Візантійські володіння.
Армія Святослава у 972 році оточила Константинополь, сам князь прийняв від підкореного міста величезний викуп золотом, зброєю та іншим добром. Але візантійський імператор Іван Цімісхій владнав політичні непорозуміння з болгарським царем Петром і домігся від союзника військового виступу проти Святослава. Після кількох переможних битв у Болгарії Святослав із досить ослабленими збройними загонами вирішив повернутися до Києва, щоб зібрати нові армії і завершити задумане.
Візантійці продовжували шкодити. Вони попередили печенізького хана про ослаблене військо русичів та багатий обоз. В кінці 972 року біля дніпровських порогів печеніги напали на армію Святослава. Це був єдиний бій, який він програв і… загинув. За легендою, після бою мертвому князю відрубали голову, а з його позолоченого черепа печенізький хан пив вино. (…Дивні вони, ті язичники).
І хоч князь Святослав загинув, страху нагнав навколо Русі багато. Мало хто з володарів країн-сусідів мав думку перейти кордон Русі. Після Святослава почалась доба Володимира-хрестителя Великого, з яким за честь вважали породичатися представники багатьох монарших династій.
Мораль: силою теж можна змусити себе поважати.
Автор статті: zars.
Написати коментар