Княгиня Ольга – яскравий приклад гендерної рівності в українській історії

княгиня Ольга

У світовій історії дуже рідко зустрічалися випадки правління монарха-жінки. Щось подібне було, напевне, тільки в Англіі (і то в період раннього парламентаризму та зародження буржуазних відносин). А княгиня Ольга – єдина княжна раннього феодалізму, яка виконувала в державі функцію головного сеньйора. Але не єдиного…

У княжого подружжя Ігоря і Ольги був єдиний син Святослав. Після убивства древлянами Ігоря 945 року Святослав був малолітнім і не міг взяти на себе управління Руссю. Княгиня Ольга взяла на себе функцію регента і до кінця свого правління усі офіційні документи підписувала: «Князь Святослав». Але визнання з боку феодальної верхівки держави вона отримала дуже швидко. Це було пов’язано із «оригінальними» заходами, які провела Ольга стосовно древлянського племені, де загинув її суджений.

Молода Княгиня зібрала війська і пішла походом на Іскоростень – центр древлянського союзу. За тодішнім слов’янським неписаним звичаєвим правом не можна було застосовувати смертну кару (принцип «око за око, зуб за зуб» у східних слов’ян був відсутній), тому, за легендою, Ольга оточивши Іскоростень зажадала від жителів податку по одному голубу з двору. Це здивувало древлян, але виконати повинність було просто, бо голубів тоді тримали майже у кожному обійсті. Далі, люди княгині прив’язали вогняні скибки до ноги кожного голуба, кожен який прилетів до своєї хати.

Іскоростень було спалено, звичаєве право не порушено, люд древлянський понищено. Самого князя древлянського Мала відправлено доживати віку у невеличке поселення (тепер Малин Житомирської області). Доньку Мала – юну княжну Малушу Ольга перевела у статус ключниці-рабині, яка мала прислуговувати у київських палатах.

Зрозуміло, що після таких подій ніхто більше не пробував виступати проти княжого роду і ставити під сумнів законність перебування на престолі Ольги.

На початку свого правління княгиня Ольга «уніфікувала» податки: по всій державі збільшила їх удвічі, а для древлян – утричі. І всі платили. Правда, княгиня пообіцяла, що за її правління податковий тягар збільшуватись не буде. Слова було дотримано. Це привело до серйозного розвитку економіки, адже кожен (від селянина, міщанина до феодала) чітко знав скільки має віддати. Отже збільшивши виробництво чи обсяги торгівлі можна було більше отримати власного прибутку.

Княгиня Ольга вела відносно мирну політику із державами-сусідами.

Українська церква східного обряду зачислила Ольгу до лику святих, як першу представницю правлячої династії Київської Русі що прийняла християнство. Після хрещення у Константинополі вона взяла ім’я Олена.

Спроби запровадити християнство у язичницькій Русі були невдалими. У Києві почалися бунти, переслідування малочисельних християн (серед яких, до слова, майже не було знаті). Ольга була змушена в 964 році передати владу своєму синові Святославу – ярому язичнику. Померла в 969 році.

Мораль: жінка при владі – небезпечно і ризиковано.… Але порядок навести може.




Публікації по темі:

1 коментар може ще щось напишете?

  1. Архіваріус 09.09.2012 пише:

    Щось не дуже віриться в легенду про голубів. Навряд чи яка пташина захоче нести вогонь до свого гнізда. Явне перебільшення – гіпербола. 🙂

1 Згадки про дану статтю в Інтернеті

  1. Князь Володимир: чи варто вбивати брата за владу?

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*