Початки будь-якої держави світу починаються із так званого легендарного періоду. В історії Англії це часи короля Гарольда та народного месника Робіна Гуда, в Італії – неймовірні пригоди засновників Рима – Ромула і Рема, діяльність фараонів у Єгипті та багато іншого.

Український легендарний період можна тягнути від V століття нашої ери від заснування Києва східнослов’янськими князями полянського союзу Києм, Щеком, Хоривом та княжною Либіддю. Українським історикам усі легенди додержавного періоду записав чернець Нестор у “Повість минулих літ”.

Засновником першої української державності – Київська Русь був князь Олег (Віщий), який за вказівкою норманського (скандинавського) князя Рюрика Старого прийшов ( не сам, а із військом та феодалами) по Дніпру з Півночі, захопив Київ – центр полянського союзу. Убивши місцевих князів Аскольда і Діра князь Олег у 882 році проголосив створення Київської Русі. При чому, Олег правив (до 912 року) від імені малолітнього сина Рюрика – князя Ігора, який у подальшому й став засновником величезного монаршого роду Рюриків.

Для того, щоб держава була міцною, потужною та незалежною Олег почав об’єднання інших східнослов’янських племен навколо Києва. З 15 созів (типу радимичів, в’ятичів, дреговичів, білих хорватів та ін.) невдалося підкорити тільки древлян та уличів. Фактично за князя Олега у кордони Київської Русі було включено майже увесь етнічний елемент східнослов’янського світу, що у подальших століттях поклав основу української нації.

Як мудрий чоловік уже перший князь розумів, що сила державності є у стабільній фінансовій потузі. Зібрати багато податків у казну з місцевих племінних князів було важко. Тому за логікою раннього середньовіччя реальне бабло можна було скосити шляхом завоювань. Олег вирішив зразу ж розібратися з найбільш впливовою на слов’янський регіон Візантійською імперією.

Із великим почуттям гордості сучасника приємно писати про те, що в 907 році війська Олега підкорили Константинополь – столицю Візантії. Сам же Олег прибив свого щита на ворота завойованого міста. І зробив наш князь це не для покращення дизайну брами міста. Щит середньовічного феодала став символом сеньйора.

Візантія визнала васальну залежність перед Київською Руссю. І це вже за першого князя держави!!! Можна собі уявити скільки грошей та інших податків прийшло до казни Київської Русі, що безперечно позитивно вплинуло на подальший розквіт української княжої державності.

Мораль: українська історія має безліч прикладів особистостей-державотворців, подібних яким слід вишукати у сучасному українському політикумі. …Бо поки що – сумно.

P.S. Князь Олег загинув у 912 році під час одного із чорноморських походів у пошуках нових надходжень до держбюджету. (За версією монаха Нестора Олега нібито покусала до смерті отруйна змія…)