Людство в усі часи мріяло про краще життя. За різних періодів і соціально-економічних формацій інтелектуали придумували шляхи подоляння криз, змін у несправедливих стосунках між владою і народом. Фантазувалося про „скатерті-самобранки” чи літаючі килими.
Колись давно, ще за феодалізму були хлопаки, що писали про суспільства рівних і заможних. Напевно, багато хто чув про Томаса Мора з його „Золотою книгою про острів Утопія” або Томазо Кампанеллу з філософськими фантазіями про „Місто сонця”.
Навіть комуняки кажуть, що Маркс, Енгельс і Лєнін теж своїми політологічними багатотомними опусами прагнули переконати людство у кращій долі. Правда житя показало, що „вєрниє лєнінци” таки зуміли створити кращу долю для себе за рахунок знущання над мільйонами.
У сучасній Україні усі, хто причетний до прийняття владних рішень завжди говорили про особисту самопожертву заради суспільного блага. Реально ж ми стали лише загальною масою, що фінансує зажирілу чиновницьку братію.
Чинуші настільки знахабніли, що вже почали втручатися у діяльнісь великого бізнесу. Олігархи тепер не просто дають вказівки, а просять(!) підтримувати їх комерційні інтереси. Надзбагатитися вони можуть лише завдяки серйозному прогину перед верховними правителями держави.
Фактично в Україні склалася революційна ситуація коли багаті хочуть правити, чинуші не можуть правити (бо тільки чекають готівкових фінансових вливань від багатих), а народу – пофіг.
Враховуючи актуальність потреби зміни на краще, у нас досить швидко можуть відбутися кардинальні зміни.
Уся повнота влади у країні належатиме парламенту з 150 депутатів-олігархів. Потрапити у цей орган буде можливо через так званий майновий ценз (а не вибори). Той, хто буде сплачувати найбільші податки і буде в числі верховних управлінців. Єдиною виборною посадою буде голова парламенту зі статусом „першого серед рівних” – керівника держави.
Така олігархічна республіка буде, насамперед, вигідна народові. Адже кожен розумний підприємець з владними амбіціями буде прагнути розвинути свій бізнес до стану величезного прибутку, щоб сплатити податок у величині, що дасть можливість пройти до парламентської (державної) влади. Казна стрімко буде наповнюватися грішми й відповідно зростуть зарплати, запрацюють соціальні проекти, з’явиться можливість виплачувати фантастично високі пенсії і стипендії.
Бізнес-провайдери заради збагачення і влади (щоб дотягнутися до 150-ки владних) будуть розширювати виробництво, збільшувати кількість робочих місць. В Україні пропаде безробіття, найманці перестануть висловлювати незадоволення владою, такі поняття як „мітинг” і „демонстрація” пропаде взагалі. Наступить загальна ідилія між владою і народом. А головне – москалів порозриває від заздрості.
…Щастя не за горами!
Автор статті: zars.
О, дякую!