Центральною політичною фігурою між гетьмануванням Богдана Хмельницького та періодом «руїни» (поділом Гетьманщини на правобережну і лівобережну) був гетьман Іван Виговський (1657-1659).

Він походив з шляхетського роду на Київщині. Отримав вищу юридичну освіту. За часів Б.Хмельницького займав посаду генерального писаря – другої за статусом після гетьмана.

По смерті Б.Хмельницького на українських землях виникла складна військово-політична ситуація: московські армії (які в період 1654-1656 років вважалися союзниками українців) почали активну окупацію гетьманських територій. Розуміючи, що самостійно з агресором не справитися, Іван Виговський підписав антимосковський мирний договір з Польщею (Гадяцький мир 1658 року).

У відповідь на це цар Олексій прислав на Україну основні збройні сили Москви. Вирішальна битва відбулася у 1659 році під Конотопом. Гетьманські війська вщент розгромили армії загарбника. Тоді тільки убитими московити втратили близько 30-и тисяч чоловік. А керівники війська князі Пожарський і Ромодановський вдирали з поля бою не оглядаючись.

Після цієї битви, здавалося б, мало налагодитися політичне життя самостійної козацької держави. Адже армії загарбника уже не впливали на українську внутрішню політику.

Але Москва не хотіла так просто відпускати Україну з орбіти своїх інтересів. Саме за правління Івана Виговського вперше проти національної влади були використані методи підкупу української козацької верхівки, для створення внутрішньої (промосковської опозиції).

Не змогли зовнішнім втручанням – почали формувати розбрат всередині між самими українцями.

Козацькі старшини Мартин Пушкар, Яків Барабаш, Іван Сірко підняли анти гетьманське повстання, що, фактично, переросло у громадянську війну. У цьому конфлікті загинуло близько 20 тисяч українців.

Коли повстання було придушено гетьман Іван Виговський зібрав старшинську раду. На ній були присутні усі, хто брав участь у конфлікті з обох боків. Старий гетьман виголосив промову, у якій наголосив на неможливості у майбутньому воювати між собою. Він заявив, що розглядає себе винним за кровопролиття українців і тому складає гетьманську булаву і виїжджає до Польщі.

Політичне благородство Івана Виговського не було оцінено. На посаду гетьмана обрали слабовольного сина Б.Хмельницького – Юрася Хмельниченка. Він потрапив під впливи промосковської опозиції і, в подальшому, загнав Україну в досить складну політичну кризу, що привела до поділу держави по гирлу Дніпра.

P.S. А може Дніпро треба засипати…

Автор статті: zars.