Турнір під назвою «Autumn Cup-2012» завершився і зараз, коли емоції трохи вщухли, а вони після перемоги були, спробую підвести підсумки змагань.

Що сподобалося, що ні, чи будемо ще брати участь у різних турнірах та багато іншого читайте далі.

Отже, розпочну із того, що на турнір ми заявилися спонтанно. Були думки заявитися в інші ліги, але, на жаль, за відсутності спонсора цього зробити не вдалося, тому турнір, організований студентською асоціацією якраз був у тему.

«Autumn Cup-2012» зібрав 16 команд, які були розподілені на 4 групи. По дві кращі команди виходили далі і вже змагалися за системою «програв-вилетів» аж до фіналу.

Груповий турнір команда «Курсанти» провела на одному подиху. Єдиним суперником, який більш-менш робив нам супротив стала команда «ДЮСШ-12». Хлопці – молоді, старалися, але ми їх таки обіграли, що називається на класі.

Решта суперників були явно слабшими і тут запам’ятався лише момент першого матчу. Тоді, ми лише розпочали турнір із командою «Morocco». Не минуло і двох хвилин як ми вже програвали 0-2. Шок, сенсація? Відповідь проста і очевидна – наша команда не звикла до залу і не було ще зіграності.

Але, згодом все пішло як по маслу. І до залу звикли, і трійки відкоректували. До речі, вперше, за час виступів на різних турнірах, у нас були повноцінні трійки. Приблизно через 2-3 хвилини гравці мінялися повністю, лише залишався я, воротар.

Справжня боротьба розпочалася на стадії плей-офф. Нашим суперником у чвертьфіналі була команда «Чемпіони». Що можна сказати? Хороша команда, сподобався їхній контроль м’яча, хлопці навіть намагалися грати із воротарем-ганялою, але десь певний відрізок часу програли і тому ми перемогли.

Півфінал. Суперник команди «Курсанти» тут був не простий – команда «Юг-Контракт». Чесно скажу, бачив їхню кожну гру на турнірі і мені вони імпонували своєю грою. Боротьба до кінця, удари, емоції, склад хороший, воротар-ганяла теж на нормальному рівні.

Як потім скажуть люди, які були на грі – це була гра гідна фіналу. По ходу матчу ми програвали 0-1, вигравали 3-1, суперник зняв воротаря і вже 3-3. І коли вже всі чекали серії пенальті відбувся гол, добре що він залетів не у наші ворота.

Фінал. Перед цією грою бачили як грали наші суперники команда «Юристи» і зрозуміли що в них є лідер, який забиває дуже багато голів лівою ногою. Ми його практично виключили з гри, хоча за рахунку 2-2 була дуже нервова гра. Моя думка, суперник підсів через відсутність замін.

Можливо, якби у фінал вийшла команда «Якір» було б ще важче.

Щодо своєї гри, то у груповому турнірі я нею не задоволений. Незрозумілі голи, нервозність – все це було. Плюс, хто добре знає мене, той знає, що у Воробуса постійно були проблеми із здоров’ям, навіть у фіналі довелося заморожувати ногу.

Із початком вирішальних поєдинків Воробус зібрався і півфінал та фінал, особливо, провів на своєму рівні.

До плюсів відніс би звання кращого воротаря турніру (такого звання у мене ще ніколи не було) і два забитих голи на турнірі.

Турнір завершено, можна посвяткувати і готуватися до нових і нових змагань.

Автор статті: Vorobus.