Вже стало досить таки хорошою традицією для Воробуса відвідувати різного роду культурні події. І що цікаво, завжди це відбувається по п’ятницях.

Все-таки, правильно кажуть люди, що краще вже піднімати свій культурний рівень, чим сидіти в кабаках і пити пиво.

Куди цього разу ходив автор блогу?

Хто з блогом вже давніше й слідкує за всіма новинами, той знає, що свого часу ми проводили пісенний конкурс – «Заспівай у Воробуса». Один із його переможців, а саме Павло Дарміць мене і запросив на концерт скрипкової та фортепіанної музики.

Автору блогу було цікаво сходити на таку культурну подію. Чому? По-перше – цікаво було вживу побачити нашого читача, по-друге – послухати класику, а то навіть не пригадаю коли я востаннє був на подібному заході. Напевно ще десь в шкільні роки. А, як відомо, це було давно і не правда. 🙂

Сам концерт відбувався у малому залі ЛНМА ім.М.Лисенка, що знаходиться на вулиці Нижанківського, 5.

Що можна одразу ж сказати? Зібрав концерт дуже багато людей, навіть не знав що у нашому місті є стільки поціновувачів класики.

Якби там не було Воробус присів в кінці залу і почалося…. Спочатку на сцену вийшла ведуча, короткі вступні слова і почався виступ братів Дарміців. Вони настільки всі схожі, що я навіть перепитувався одну жіночку, а скільки цих братів є. 🙂

На що жіночка сказала щоб я був тихо і все уважно слухав. Так і зробив. Як мені довелося дізнатися згодом, у сім’ї Дарміців є 5 братів і 2 сестер. 🙂

Спершу автор блогу ніяк не міг звикнути до класики, але згодом ця музика мені почала подобатися все більше та більше.

Хлопці, а це Володимир, Олександр та Павло – молодці. Бах і Шопен у їх виконанні – це було щось. Не кожен зможе так заграти як вони. Україна має талантів.

Виступи супроводжувалися оплесками глядачів, а деколи досить таки симпатичні дівчатка дарували хлопцям квіти.

Звісно, що Воробус теж хотів щоб мені щось подарували ці дівчатка, але я так і не насмілився вийти на сцену й заспівати свою улюблену пісню – «Мельника дочка». 🙂

Звісно, це жарт.

Тривав концерт близько години часу, а в кінці хлопці вийшли на сцену, всім вклонилися і домовилися ще раз зустрітися. Коли? А це вже запитання до них самих. Воробус, звісно що після концерту поспілкувався із героями цього вечора. Але, час невблаганно минав і автору блогу вже треба було бігти щоб творити нові та нові статті на ваш улюблений блог. 🙂

Користуючись нагодою, висловлю подяку Павлові Дарміцю за те, що запросив на цей концерт. 🙂

Автор статті: Vorobus.