Пише і не показує Воробус, а це означає, що наступив черговий день, а з ним і будуть з’являтися на ресурсі все нові та нові публікації.

Перше про що будемо говорити, так це про туризм, адже нещодавно Воробусу вдалося зробити подорож за межі міста Львова, а точніше у село Завадів.

Чого я туди поїхав? Відповідаю, тому що біля Львова ніде нема опеньок, а у автора блогу є традиція кожного року восени насолити як мінімум відро цих грибів.

Тому на пропозицію колеги – пана Мар’яна і його приятеля відгукнувся з радістю.

Розпочалася наша подорож з самого ранку на головному вокзалі, де з 5-ої платформи відправлявся поїзд за напрямом Львів-Рава-Руська.

Давненько Воробус не їздив потягами такого класу. Поїзд старенький, все таке пошарпане таке якби лише війна завершилася, на лавку сідають максимум чотири людини, де-де-де, двері у вагон не зачиняються.

Тим не менше, їдемо. Їхати до Завадова небагато, приблизно хвилин сорок. Коли їхали у вагоні чули як старші люди між собою говорили що грибів нема, грибниці померзли тощо.

Але, вертатися у Львів ми не стали, а таки прямували до своєї мети.

Ось вона зупинка, кілька сот метрів і ми вже у лісі. Як сказав мені пан Мар’ян – ним подорожувати можна так, що опинишся у Жовкві. Тому, щоб не заблукати треба триматися купи.

На перших метрах дистанції грибів взагалі не було. І ніби дощ падав, ночі були теплими, а гриби немов у бомбосховищах.

З часом маленькі опеньки таки почали вимальовуватися перед нашими очима, але їх було дуже мало. Яке ж розчарування викликала у нас знахідка через якихось півтори години.

В одному місці лісу опеньок було дуже багато. Шкода лише що всі вони зігнили не дочекавшись своїх «мисливців».

І таке буває…

До маршрутки на Львів було ще вдосталь часу, тому Воробус і компанія вирішили заповнити його поїдання канапок в лісі, а згодом і оглядом села.

Про ліс. Дуже прикро, що люд так і не розуміє простої істини: срати там де живеш – це нижче всілякої гідності в людей. У лісі багато пустих пляшок, кульків, а біля села взагалі наче сміттєзвалище.

Невже так важко забрати з собою сміття і згодом викинути у спеціально-відведеному місці?

Село. Тут мені запам’яталася церква, яка стоїть посередині села та магазин біля якого в цей день було достатньо таки мало людей. За словами місцевого мешканця це пов’язано із тим що люд вдень на польових роботах.

Ввечері ж тут яблуку нема де впасти.

А ще розсмішив мене епізод як водію маршрутки прямо на ходу продавець дає каву. Мабуть їздить він тут вже досить таки давно раз заслужив таку повагу.

До речі, проїзд маршруткою до Львова коштує лише 7 гривень.

Втомившись за день Воробус та компанія поверталися додому. Хата за хатою ми минали аж до поки не доїхали Зашкова. Це село, нагадаю, славиться тим що тут є озеро на яке влітку приїздить багато людей.

Ось такою от коротенькою подорожжю виявилася моя поїздка у Завадів. Шкода лише що грибів було назбирано мало.

Далі буде?

Автор статті: Vorobus.