9.12.2014 р. 
Любов врятує світ, любов з’єднає нас, любов – це дивосвіт…. Такі слова говорить не одна людина в цьому важкому для проживання світі.
В цій публікації на вас чекає історія написана на реальних подіях. Чи якщо так подумати, це мабуть не історія, а швидше крик душі. Судити вже вам…
Цікаво. Ні, дійсно цікаво.
Раніше я чув фразу: «Привіт, як справи» або «справи ідуть непогано, але не знати куди саме» і так далі. А тут таке.
Інтернет дуже часто майорить різними статтями про кохання, зради, почуття, відносини, страждання, тонкі тексти та інформацію. Ми не знаємо правда хто ховається за цими історіями.
Вигадки це все чи чистого роду фарс?
Я ж сьогодні хочу з вами поділитися фразою після якої, я, по-новому, подивився на слово: «справа».
Так, так. Мене тепер тіпає від фрази: «як в тебе справи», «а ти вже завершив справу?». Брррр, остогидло.
Саме такі емоції посипалися на мене після розмови з одним хорошим товаришем. Він геть пропав у мережі, втратив інтереси, нікуди не ходить. Одним словом, знеособився.
Нещодавно почув фразу: «в темній кімнаті всі кольори однакові».
Ви знаєте? Дійсно. Чистої води правда. Якось неправильно це все.
Історія банальна до кісток. Він-вона, кілька тижнів зустрічей. Надмірна увага, постійні подарунки, сентименти, смс-повідомлення.
Пауза, потім знову подарунки, кожен день нові місця, інтерактив, переживання.
Поцілунки, квіти, спільні плани на майбутнє. А потім один момент і все. Ні відповіді, ні привітів. Єдине що є, так це холодні слова: все гаразд, нема часу, потім передзвоню…
І фінально: справа не у тобі, а в мені.
Такі слова пронизують. Неначе спис у серце…. Навіщо люди, чому?
Я не хочу піднімати тему хто правий, а хто ні. Можливо дівчина все правильно зробила, хлопець навпаки поспішив чи перестарався, втратив образ. Це вже зараз немає значення.
Я, особисто вважаю, що кожна людина має право на адекватну оцінку своєї поведінки.
Найгірше що може бути – це залишитися без цього. У відносинах, до слова, найголовніше щирість і прямота.
Так як ми хочемо принців на білих конях чи принцес з розкішним волоссям, то може навчимося бути щирими, прямими, а не мороженими? І взагалі не варто боятися казати правду і давати оцінку діям людей.
А як ви, вважаєте, читачі блогу, наскільки важливо бути щирим, найперше з самим собою у відносинах?
Автор статті: Vorobus.
Ігор, ти мене здивував. Ти можеш ТАК писати -щиро, глибоко, пронизливо. У тобі таки живе романтик і філософ. Бажаю, щоб на тебе дивилися щиро закохані дівочі очі. Відвертість і чесніст, на мою думку – це основа.
Вдути треба було! … Так відверто і чесно. А не займатися слюнявленням мештів.
От це так … горобчика знову на філософію з маленьким нахилом на психологію занесло !.. Класно написано , цікаво, хтож тобі так добре мізки вправив, щож за обставини були .. що нарешті дурка з голови в тебе повилітала 8)
Воробус! Підпиши хто справжній автор. Ти того точно не писав: не може людина так різко стиль поміняти.
Закохавсі наш Ігор 😉
Згідна з ПВС_ом.
Геть не той стиль написання…
Але публікація дійсно чуттєва.
Хоч і розумію оте “справа не у тобі, а в мені” – так інколи дійсно буває, хоч і складно пояснити.
Мешти напевно були чекулядою насмаровані… 😀
Тема дуже актуальна. Фрази на зразок : проблема не в тобі, а в мені, ти занадто хороший(а) для мене….є всюдисущими. Воно має дві сторони медалі. З однієі сторони це сигнал протилежній статі задуматись над істинною причиною та стимул на рішучіші вчинки. Але є і друга сторона, яка проявляється у неповазі, у боязні прямо розставити усі крапки, у відсутності обдуманих вчинків перед початком відносин з іншою людиною. Дуже часто трапляється, коли у дівчини і хлопця начебто все прекрасно складається і навіть носа не підточиш. Але популярними випадками наші дні збагатились: хтось з них двох падає на “мороз”. Відповідно інша “половинка” починає розбиратись у чому справа, добиватись відповіді незалежно якою вона є. А відповіді нема чи є якісь ігри словами. На мою думку, якщо людина готова чути відповідь, готова прийняти усе як є, то варто розказати щиро у чому проблема – розлюбила(в), знайшов іншу(ого), набрид(ла). І жити буде усім легше, а не вигадувати розумні фрази чи користуватися зажареними шаблонами, це тільки гірше робить обом. Вчіться бути щирішими і поважайте одне одного.
Мене смішать ці вимоги “щирості”. Для того Бог дав людині мозок щоб вона могла робити висновки, а не вимагати щоб їй усе розжовували.
Це не вимоги, а нормальна взаємоповага. Мозок потрібен людині, щоб вона думала що починає робити і для чого робить. Якщо би більшість мозком думала, то менше бы було в державі розлучень та інших неприємних фактів. Так що смішись собі скільки хочеш, якщо не вмієш розрізняти повагу і неповагу…
Фантом, ти своїм бурчанням смішиш ще більше), ну подумай, не можуть буть люди максимально щирими, це природньо коли людина згладжує гострі кути щоб не провокувати зайві емоції, так само і в стосунках, коли він(вона) каже щось накшталт “проблема не в тобі, а в мені” і решту бла-бла-бла, розумна людина розуміє, що її вже не розглядають як об’єкт стосунків, тому краще зазбогоїтись, і дати і собі і їй(йому) час. А чому, навіщо – яке це має значення? в кожного свої причини, від того що ти будеш знати чому і навіщо нічого не зміниться, лише ризикуєш стати надокучливим і вкінці кінців тобі просто вигадають причину щоб ти відстав
Stakeholder, коли чуєш фрази аля ти занадто хороший, то це прямий знак кидалова))) який знижує зразу повагу до протилежноі сторони. Це природньо, коли більшість людей слабкі натури і заради свого ж блага починають придумувати зажарені фрази. Сильних натур мало нажаль