Вихідні для Ігоря Воробуса видалися дуже й дуже насиченими. Чесно скажу, навіть не встигав в блог вчасно написати. Хотілося побувати на усьому.
Зокрема, вчора у Винниках відбувався поєдинок обласного чемпіонату Львівщини з футболу в якому між собою зустрічалися – місцевий Рух та ФК Самбір.
До цього часу ваш покірний ще жодного разу не бував на новому стадіоні у Винниках. І, можливо би ще й не був якби не подія, яка на день Незалежності відбулася саме на території споруди.
Справа у тому, що приході на стадіон було офіційно відкрито пам’ятник Богдану Маркевичу, який тримає за руку свого сина – Мирона.
На жаль, на саме відкриття завітати я не мав змоги. Проте, поставив собі за мету поїхати якось на футбол і відразу ж оцінити скульптуру.
Що можна сказати після побаченого?
І справді тренувальна база та й сам стадіон у Винниках мене вразив. Помітно, що Мирон Маркевич постарався на славу (саме він побудував її). На території комплексу є міні-футбольні поля, футбольні поля як з живою травою, так і штучною.
Сам стадіон вміщає не багато глядачів, але достатньо таки комфортний. З однієї сторони є дах, а з іншої люди сидять під відкритим небом.
Щодо пам’ятника, то знаходиться він одразу ж біля входу на стадіон. Там ще збоку генделик є де можна піти попити пивка.
На так званому постаменті є дві скульптури:
Перша – присвячена Богдану Маркевичу.
Ця людина, як відомо, була знаним фанатом футболу і саме з його ім’ям пов’язують розвиток як винниківського так і львівського футболу.
Навіть скажу більше, на честь цього пана названий і сам красень-стадіон.
Богдан на постаменті ніби спостерігає як його син робить перші кроки у футболі. Знав би він тоді, що Мирончик стане таким відомим.
Друга – Мирон Маркевич, який ще зовсім юний і набиває м’яч на нозі.
Авторами пам’ятника є: Василь Гурмак та архітектор – Андрій Лисенко.
Повертаючись на декілька днів назад скажу, що перед офіційним відкриттям відбувся традиційний турнір присвячений пам’яті Богдану Маркевичу, а вже потім почалося освячення пам’ятника на яке само собою завітав і сам Мирон Маркевич.
Загалом задум мені сподобався. Побільше би таких скульптур ну, і стадіончиків було би в Україні.
P.S. Щодо гри між Рухом та Самбором, то вона розчарувала. Підсилена відомими виконавцями винниківська команда перемогла лише завдяки дуже сумнівному пенальті.
Автор статті: Vorobus.
Написати коментар