Куштуй життя, як шоколад

Життя як шоколад

Ну ось, я знову пишу. І маю написати щось нове, але іноді не завжди знаю що писати і в голові стає тісно. Ні, я знаю що писати, просто ідей голові більше ніж часу, щоб їх викласти.

І я почав писати, написавши один абзац, зразу його стер, бо зрозумів, що зараз в мене не настрій для чогось складного на роздуми, як кажуть «філософського». Зараз я хочу написати про щось більш буденне та просте.

Я лежу, пишу та час від часу відламую від плитки шматки шоколаду і мені солодко. Мені солодко саме зараз в цей момент, це класно. Але поступово шоколад закінчується і вже на так солодко, а потім і зовсім ні, навіть неприємно. Можливо так тільки в мене, або ж це через те, що я з’їв цілу плитку шоколаду, про те мене це наштовхнуло на одну думку.

Чи не здається тобі, що наше життя схоже на плитку шоколаду? ЇЇ є певна кількість і вона рано чи пісно закінчиться. ЇЇ можна з’їсти зразу і як наслідок після солодкого смаку прийде неприємне, трішки приторне відчуття; можна їсти по трохи, розтягуючи задоволення і тоді все буде приємно та солодко і навіть коли шоколад закінчиться буде ще довго солодко; можна взагалі його не їсти, але з часом в нього закінчиться термін придатності і в тебе більше не буде можливості його попробувати. Шоколад можна поєднати ще з чимось, або ж куштувати тільки його самого.

Також можна насолоджуватись ним кожен день по декілька раз, але з часом він набридне ти не будеш мати бажання його куштувати ще дуже велику кількість часу. Шоколад можна подарувати або ж поділитись тим що маєш, тим самим розділити солодкі хвилини з кимось.

Шоколад можна купити, можна продати, його також можна зробити самому. Його можна не любити, його можна не пробувати ніколи, і навіть не знати що це таке. Шоколад буває різний: як простий так і з начинкою, як солодкий так і гіркий, як молочний так і чорний або ж навіть білий.

Шоколад може бути різний. Так в більшості випадків, тільки ти вирішуєш який в тебе буде шоколад, але можуть бути і сюрпризи. Саме тобі вирішувати яким і коли і з ким ділитись шоколадом. Саме тобі вирішувати, як багато в тебе буде шоколаду. Саме тобі вирішувати, як швидко ти його з’їси, або чи взагалі до нього доторкнешся. Саме тобі вирішувати чим буде наповнений твій шоколад і і чи буде постійно одного виду чи постійно різний.
Так ти можеш прожити і без шоколаду, а іноді він просто необхідний, але як би там не було це тільки твій шоколад… І ти роби з ним все що забажаєш, вибір є.

Напевно це все, що мене хвилювало. Ніби записав всі важливі думки. Пора завершувати...

Тобі потрібно займатись твоїми справами, а в мене залишається ще маленький шматок шоколаду… Я постараюсь насолодитись ним якомога довше, та запам’ятати цей солодкий смак…

Смак останнього шматочку шоколаду…



Також раджу прочитати:

коментарів - 2 може ще щось напишете?

  1. Ніхто 18.05.2016 пише:

    Чудова аналогія “шоколад” та “життя”. Важливо, мабуть, приймати дозовані дози, але не забувати про те що варто святкувати маленькі перемоги

  2. Мар'яна 18.05.2016 пише:

    Надзвичайно цікаве порівняння,комусь шоколад з перцем чилі,комусь з сіллю,а хтось і зовсім позбавляє себе такої насолоди прожити гарне життя.І таки так,все залежить від нас…

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*