Вітаю. Це знову я – Yar_ik на сторінках блогу про Львів.

Перебуваючи у вирі подій можна втратити себе, я переконався на власному досвіді. В такий період часу перебуваєш в депресії, хоча ні, це просто моральне забуття.

Саме тоді немає сил ні на що, ні для чого. Що далі, як вийти з цього стану, як позбавитись цього відчуття я не знав до сьогодні.

Але тепер знаю що далі, я це відчув, зрозумів і вже цим живу. Це щось нове, не типове і я злітаю в космос відчуттів раю.

Погоджуюсь, це звучить дико, незвично, неначе я божевільний.

Але все просто, істина тут і зараз, я відчуваю її в крові своєї свідомості.

Мій дух це все що я маю, це все від чого залежить моральна стійкість. Мій дух це мій друг, мій дух це мій ворог і тільки я вирішую ким він мені буде. Мій дух це моя зброя і тільки вирішую, як я її застосую – проти себе, чи на користь собі!

Правильне розуміння сили, тієї що у крові та в голові, допоможе бути непохитним перед всіма життєвими негараздами. Життя – це кузня, події – удари молота, якщо твій дух буде крихким як скло, то ти не виживеш, якщо твій дух буде як сталь, то кожен удар молота, кожна висока температура життєвої кузні зроблять з тебе міцну, незламну, сталеву зброю.

Не плач, не дивись у небо та не бійся. Будь сильним і знай твій дух це метал, це залізо, тому приймай кожен удар та кожен жар життєвої кузні, як подарунок, як можливість, як крок прогресу.

Це зробить з тебе зброю, для твого захисту.

Запам’ятай – немає страху, не має перешкод, є тільки ти і твій дух і це твоя зброя. Тому, чорт забирай, будь непохитним, гартуйся та бийся. Бийся заради себе, до останнього, до останньої секунди твого життя! Ти зможеш! Це все!

На цьому все, буде новий день, нові думки й нові статті на цьому блозі від людини з ніком Yar_ik.

До речі, більше його публікацій можна прочитати за наступним посиланням тут .

Автор статті: Yar_Ik.