Джазовий настрій, мені весело та всерівно

Джаз

Осінь золота пора для чаю, каміну, теплого пледу,комфортних посиденьок та дощу за вікном!

Тиждень тому я проявлявся з температурою, потім ще тиждень відходив від хвороби. А зараз новий тиждень, точніше його середина, вже пора щось написати та розслабитись випустивши думки на волю.

Що я роблю і зараз.

І зараз в мене знову цікавий настрій бо був чудесний день, багато цікавих подій сталось! Щось веселе, щось не дуже, а ще щось заставляло задуматись, загалом все було не скучно і цікаво.

Та день таки закінчився, точніше майже, до кінця доби залишилось менше двох годин.

Я їду додому, їду і пишу, мені пощастило сісти в маршрутку яка їде довшим маршрутом, є час написати за один подих.

Що мені зараз найбільше подобається, це те що я відчуваю джаз в середині, десь в повітрі, десь навколо. Від цього отримую шалене задоволення, і щоб продовжити собі це приємне відчуття, я увімкнув свінгові композиції.

Відчуття зашкалюють, все легко та просто, мене не хвилює нічого, не переживаю, а просто насолоджуюсь гарним вечором. Мені хочеться і танцювати і співати, виплескувати кожну долю в ритм. Мені хочеться взяти перехожих за руки та поринути з ними в вихор танцю під звуки септ-акордів, іноді зупиняючись на меланхонічно завмирати під сексуальні обігрування саксофону.

А під звуки фортепіано творити щось надзвичайне. Все це з першого погляду не дуже зрозуміло, як і сам джаз, як його гармонія.

Як джазова гама, яка петляє звуками між гармоніями та дарує відчуття задоволення та затишку.

Сьогодні дійсно вечір джазу та такий де настрій, петляє та зачаровує, скаче нотами то вгору, то вниз, не дає зачепитися з негативом.

Особливо красиво чути вокал та мелодію з безліччю синкоп, де кожна з них ніби стрибок уверх до чудового настрою, до атмосфери фортепіано та саксофону.

Цими стрибками я наближаюсь до вечірнього джазового раю, до атмосфери терпких напоїв тепла.

А це все в поєднанні є еліксиром настрою, бажаним напоєм життя.

Мої думки бігають немов джазова мелодія, це весело. Я собі безтурботно подорожую, як в просторі реальності, так і в простої думок. Десь на фоні відчуваю трубні акценти, а попереду летить стрічка мелодії моїх думок.

Не впізнаю себе, але радію цьому як мале дитя. Ось так і є, такий собі вечір цікавого настрою.

І все рівно що не до кінця себе розумію, головне що радію життю, відчуваю безтурботність.

Нехай так буде не тільки в мене.

Знаєте, іноді нам всім бракує чогось такого.

Тому гарного вечора, пийте чай та вживайте джаз.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*