В очікуванні дива

В очікуванні дива

Сьогодні другий день грудня, до закінчення приходить цей рік. Ще зовсім трохи і почнеться святкова метушня, приємні приготування та очікування чогось хорошого.

Я згадую цей рік, він був особливий, особливість полягає у тому що він був насичений великою кількістю подій. Значна їх частина була не дуже приємного характеру, проте була велика кількість драйву, що створювало своєрідний баланс. Я щось втратив, а щось здобув, і мені здається що я не один такий.

Зараз оглядаючись назад та оцінюючи всі події, я розумію що цей рік був неначе фільтр для особистості.я пройшов через нього, позбувся непотрібних домішків та набув позитивні якості. Пам'ятаю як на початку року я отримав побажання, де говорилось про те що я є алмазом де є ще не відшліфовані грані, і я маю їх шліфувати, тобто, працювати над собою. І зараз розумію, що мені це вдалось, так можливо не все ідеально, але відчуваю що справився…

Зараз я стою на порозі до чогось нового, я відкритий для нових подій, проте мені страшно. Страшно з позиції досвіду минулих років, де поступово все йшло до найгіршого. Саме тому і є відчуття страху і самотності.

Я знаю, що таки з часом все поміняється, але чи в кращу сторону?

Вот цього я не знаю, можна тільки здогадуватись…
З кожною хвилиною, яка приближає мене до нового року, я розумію що життя летить все швидше, немов би спеціально набирає швидкість, не дає спокою.

Я розумію що скоро можна проґавити все життя, залишитися ні з ким, саме цього я боюсь.

Тим не менш в серці є надія, що на певному етапі життя зробить зупинку, щоб подарувати життєвого подорожнього, саме ту людину, з якою мені в одну сторону. Ще більше вірю, що під звуки та сяйво феєрверків, на морозній вулиці, я зможу дивитись у небо тримаючи її за руку. І цього буде достатньо для щастя.

Але це все мрії та сподівання, які супроводжують мене продовж всього пошуку свого щастя. Тільки хтось там у небі знає точно, як воно буде і що станеться. А я всього лиш мізерна людина, які залишається вірити та чекати…

Вибору немає, за вікном іде сніг. Настрій зовсім не до роботи. Це просто п'ятниця, кінець тижня, ще один день в ланцюжку подій. І це все, ще один не веселий роздум про те що було, про те що буде… Я просто надіюсь на щастя...



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*