31.03.2017 р. 
Продовжуємо …
Отже, після того, як ми зайшли у колибу та попили гарячого чаю, зрозуміли, що довго затримуватися тут не варто.
Її круто продувало і треба було або палити вогнище, або ж продовжувати свій шлях на гору.
Читати далі...
Похід Воробуса і компанії на вершини Хом’як та Синяк. Частина друга
Продовжуємо …
Отже, після того, як ми зайшли у колибу та попили гарячого чаю, зрозуміли, що довго затримуватися тут не варто.
Її круто продувало і треба було або палити вогнище, або ж продовжувати свій шлях на гору.
Читати далі...
Дуже швидко минув черговий місяць. Не встиг він як слід розпочатися, як завершується.
Як ви, мабуть, здогадалися, настав час підвести підсумки публікацій на блозі, що зараз читаєте.
Що вдалося зробити, що навпаки ні, чого слід очікувати в місяці квітні та багато іншого читайте далі.
Нарешті у Воробуса є вільний час, то ж вже зараз можу розпочати опис нещодавнього походу на вершини: Хом’як та Синяк.
Автор переважно ходить в гори влітку або ж восени й аж ніяк не взимку. Для цього і спорядження треба мати відповідне та й іти треба довше. Снігу ж то багатенько навкруги.
Проте, все в житті міняється і побажання Воробуса також. Щось мене цього року пробило лазити на вершини саме тоді, коли лежить сніг.
Погода потрохи стабілізувалася, а це означає, що вже не буде набридливих снігопадів.
Ну, хіба що взяти й поїхати в гори. Там інколи бувають різноманітні сюрпризи, як скажімо, минулих вихідних, коли вашого автора й компанію зустрів рясний снігопад.
Добре, що вдалося спуститися вниз. Могло бути й значно гірше.
Середа, свого роду середина робочого тижня й вашого автора пробило на філософію. Інколи таке у мене буває.
Вже, традиційно, розповім про те, що мене хвилює в даний момент.
Отже, нарешті наступила весна. Не люблю я холоду, тому тепла погода й сонечко, зокрема, це для мене як бальзам на душу. Люблю коли можна вже не одягати теплі набридливі куртки, а можна взяти светрик, мешти й собі спацерувати.
Як відомо, кілька днів тому національна збірна України з футболу гостювала у Хорватії. На жаль, наші футболісти поступилися з рахунком 0-1 і відпустили суперника у відрив.
Своїми враженнями від поїздки на цю гру поділився один із читачів нашого ресурсу – п. Андрій Манько.
Продовжуємо робити віртуальний тур на вершини Хом’як та Синяк.
Розташовані вони фактично поруч недалеко від сіл Поляниця і Татарів в Українських Карпатах, масив Горгани.
Висота Синяка – 1665 метри. З вершини відкривається чудовий вид на сусідні вершини: Довбушанка, Явірник, а також безумовно на гірськолижний курорт Буковель.
Черговий день настав, а це означає, що прийшов час порадувати наших читачів черговою публікацією на блозі.
Після важких вихідних Ігор Воробус повертається до нормального життя і у черговому пості буду говорити на тему безсоння.
Справа у тому, що з початку цього року хворію цією недугою. І ніби вже все роблю для того, щоб спати: і фізично себе навантажую, і роблю прогулянки вечорами, і не їм на ніч.
Вчора Воробус і компанія вкотре побували в горах. На цей раз ми не їздили кататися на лижах чи просто їсти шашлики, а здійснили екстремальний похід на вершини: Хом'як та Синяк.
Сходження видалося дуже й дуже цікавим, адже опісля погожої погоди внизу вже на вершинах на нас очікувала справжня завірюха.
Дійшло навіть до того, що прийшлося спускатися вниз з ліхтариками.
Напруженими видалися для вашого автора вихідні. Достатньо того, що вдалося зробити черговий екстремальний похід в гори, так ще й провів майстер-клас приготування дерунів для нашої читачки, яка називає себе – Arwenita.
Про те, як ми спільними зусиллями пекли «пляцки» можна прочитати тут.
А далі своїми враженнями поділилася і безпосередньо дівчина.