Напруженими видалися для вашого автора вихідні. Достатньо того, що вдалося зробити черговий екстремальний похід в гори, так ще й провів майстер-клас приготування дерунів для нашої читачки, яка називає себе – Arwenita.

Про те, як ми спільними зусиллями пекли «пляцки» можна прочитати тут.

А далі своїми враженнями поділилася і безпосередньо дівчина.

Перш за все дякую Ігорю за цікавий майстер-клас приготування дерунів. Моя кулінарна скарбничка поповнилась новою смачною стравою. І за приємний вечір теж дякую. 🙂

Окрема подяка за те, що не змусив мене проливати сльози над цибулею і часником, а зробив це діло сам. 🙂

Мені дуже подобаються смачні, але прості в приготуванні страви. Тобто такі, над якими не треба чаклувати половину дня.

Може, це й не по-дівчачому, але я вважаю, що приготування їжі точно не має бути сенсом життя. Є набагато цікавіші справи, на які може просто фізично не вистачити часу через надмірну відданість праці на кухні.

На жаль, людина поки ще не навчилась харчуватись енергією сонця – тому куховарити все ж таки доводиться. І бажано, щоб те, що лежить на пательні чи тарілці, подобалось і тобі самій, і оточуючим. Саме такою стравою є деруни. От зараз пишу і прямо відчуваю цю смакоту.

Борюся з бажанням піти і розігріти те, що залишилось, – треба ж дописати відгук. 🙂

Головне враження – емоційно-смакове. Ігоре, це було надзвичайно! Серйозно. Правда, дуже смачно вийшло.

Крім власне рецепту, новими для мене були деякі нюанси приготування дерунів:

1. Обов’язково зливати рідину з натертої картоплі.
2. Додавати сметану не тільки при подачі на стіл, але й в саме картопляне «тісто».
3. Виделкою перевертати деруни на пательні набагато зручніше, ніж спеціальною лопаткою.

Мені завжди цікаво вчитись чомусь новому. І не має значення, що це буде – щось зварити, спекти, посмажити чи, наприклад, встановити на ноутбук Windows.

Головне – розвиватись. Постійно. І краще, якщо поруч буде людина, яка підкаже, що і як треба правильно робити, щоб уникнути помилок. Яка не буде біситись, якщо щось робиш не так. І похвалить, якщо все виходить добре. Тому ще раз дякую за новий досвід і нові враження. 🙂

Автор статті: Arwenita.