Черговий день наступив, а це означає, що настав час порадувати наших читачів новими публікаціями на нашому блозі.
І сьогодні, зокрема, темою дня буде свято, яке з 2004 року 14 червня відзначають у цілому світі.
Його назва – міжнародний день блогера.
Так, як Ігор Воробус теж відноситься до цієї спільноти, то можу сказати, що як не крути, а день блогера – це мій день.
Перед тим як розповісти про себе скажу кілька слів про свято, а саме його історію.
Так от, одного прекрасного дня 14 червня 2004 року, 500 чоловік з більш як 40 країн вирішили об’єднатися в спільноту й зрозуміли, що їм потрібен день, коли вони будуть відзначати дружбу з такими ж людьми як вони.
Ідею сприйняли позитивно й вже незабаром свято почали відзначати по цілому світу.
Що треба робити в цей день? У 2017 цього не роблю, а от колись пригадую в день блогера знайомився з новими блогами і давав в публікації лінки на п’ять ресурсів.
Таким чином, ми один одного перепощували, люди мали нові знайомства і так далі.
Тепер кілька слів про себе. Блог Воробуса я веду з вересня 2009 року.
Так, так. Як це не дивно звучить, але вже минуло вже майже 8 років від часу, коли пишу статті. Стараюся робити це кожного дня. Як наслідок, до цього часу вдалося написати більш як 6000 публікацій.
Чи буду продовжувати це робити й на далі?
Останнім часом у мене все менше й менше часу на це. Буває прийду вночі додому й не хочеться нічого, тим більше писати в блог. Але, через деякий час згадую людей, які підписані на ресурс, пишуть побажання щодо розвитку й так далі.
Розумію, що писати треба. Нехай люди отримують цікаву для себе інформацію.
Ресурсів то є багато, а от нормальних, адекватних мало.
Моя порада людям, які вже завели блог чи лише планують. Так от, якщо ви це таки зробили, то треба йти до кінця. А не завели ресурс, а через деякий час на нього просто забили болт.
З днем блогера вас, такі ж самі як і я. Та й читачів також вітаю, все-таки, не було би вас, то й писати не було би для кого.
Залишайтеся з нами….
P.S. На сьогодні про тему свята це ще не остання публікація. Вже незабаром очікуйте пост з цікавинками про ведення блогу від Воробуса. Дочекайтеся.
Автор статті: Vorobus.
Вітаю, Воробусе! Бажаю яскравих вражень, цікавих подій і натхнення! А блогу – довгих років життя.
П.С. Я за своє свідоме життя створила в загальній кількості 4 чи 5 (вже не згадаю точно) блогів. Але, на жаль, вони загинули майже одразу після народження, бо я через деякий час “забила на них болт”. От і минулого року теж завела новий блог із впевненістю, що буду туди регулярно писати. Та де там… Самоорганізація та дисципліна шкутильгають. Поки що маю лише блог-цитатник (читацький щоденник) – публікую туди вподобані цитати з художньої літератури. Але там поки що тільки 2 записи – по книжкам Пауло Коельйо і Сергія Лойко. Є занедбаний блог про мого племінника – дуже давно туди не заглядала – хронічна нестача часу (чи, може, прокрастинація). І нарешті особистий блог – поки що незаймано чистий =) Може, колись зберусь з думками, часом і дисципліною і почну викладати думки на віртуальний папір. А Воробус буде читати і критикувати, як щось не так =)