Як Воробус пробив колесо на велосипеді

Велосипед

Життя триває як і пригоди з Ігорем Воробусом, тобто зі мною. Я й надалі намагаюся активно займатися спортом, граючи у футбол чи катаючись на велосипеді. Саме про двохколісний ми й поговоримо у сьогоднішній публікації.

Вчора у мене був дуже насичений день, хотілося все встигнути, то ж часто використовував у своїх справах велосипед. З цим транспортом не треба думати коли приїде таксі чи маршрутка. Тут ти сам господар свого становища.

Ввечері у мене була гра на полі «Знесіння» (район АС-2), то ж знову взяв велосипед щоб якомога швидше добратися до бажаного місця призначення. Та й, зрештою, додому хотілося доїхати швидше. Втома за день почала даватися взнаки.

Футбол відіграв, зібрався, як завжди, добряче розігнався й з вітерцем собі їду по вулиці Липинського. Раптом чую що з велосипедом щось не так. Зупинився й зрозумів що переднє колесо повністю спущене. Отакої. Як так?

Придивляюся й зауважую цвях у камері. Як він міг там опинитися якщо я їхав по якісній дорозі? Виявляється є у нашому місці й такі не хороші люди, які кидають на проїзну частину все що хочеш.

Все би було весело, якби не було так сумно. На вулиці майже 23-а година, на велосипеді я їхати не можу, живу в іншому районі міста, плюс втома. Що робити?

Намагаюся дочекатися громадський транспорт, який би мене завіз до центру, щоб хоча б трохи зменшити відстань до будинку. Чекав, чекав, а транспорту як не було, так і нема. Вихідний день і водії просто не хочуть їхати на рейс.

Плюнув на це все й попрямував додому пішки. У найближчу годину, саме стільки через Високий замок я тягнув велосипед згадав все: і як день починався, і як колесо пробив, і інших маршрутчиків, і шиномонтажі, які не хочуть клеїти колесо для велосипеда.

Коли прийшов додому, то не хотілося нічого окрім душу та лягти спати. Повеселила на ніч знайома, яка іронічно сказала, що якщо хочеш їздити, то вмій і велосипед в руках носити.

Сьогодні зранку прокинувся з холодною головою й одразу ж взявся за вирішення власної проблеми. Виявляється у сервісах велосипедів не дуже хочуть клеїти колеса. Замінити на нове – так, а ось заклеїти – це для них економічно не вигідно.

Що ж, вирішив сам пошукати набір для поклейки камери й знову провал. Магазини, для прикладу, спорттовари, у яких можна купити такі набори позачиняли. І лише на краківському ринку я знайшов бажане.

Велосипед починає нагадувати мені автомобіль.

Далі буде… поки що ж ходжу пішки.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*