Антон Денчук: У «Галицькій здобі» є все, щоб рости у професійному плані

Антон Денчук

Цей молодий кіпер швидко став одним із основних гравців ФК «Галицька здоба». Про враження від сезонів у Другій лізі України, чемпіонаті міста, а також про роботу на кур’єрській службі й не лише Антон Денчук поспілкувався у розмові з прес-службою нашої команди.

- Антоне, розпочнемо з гарячої теми – коронавірусу. Футзальні змагання призупинені, чим займаєтеся на карантині, чи підтримуєте спортивну форму?

- Ситуація неприємна, адже на невизначений час призупинені всі спортивні змагання, майданчики зачинені, МОЗ рекомендує сидіти вдома. Але, я вважаю, треба виходити на свіже повітря, робити пробіжки. Звісно, не шукати скупчень людей і робити все можливе щоб не втратити форму за період карантину. Саме це я і роблю.

- Перейдемо до теми футзалу. У Гранд лізі Львівщини «пекарям» залишилося зіграти один тур, на даний час невідомо чи будуть його догравати. В принципі у чемпіонаті вже все вирішено. Оцініть проведений сезон для ФК «Галицька здоба».

- На превеликий жаль, потрапити у призери нам не вдалося . Зараз залишилося локальне завдання – зберегти за собою четверту сходинку в турнірних перегонах у матчі з «DevPlanet».

Якщо ж робити проміжні підсумки, то перед сезоном очікував від команди більшого. На мою думку, саме невпорядкований календар змагань завадив «пекарям» поборотися, принаймні, за трійку призерів. Часто матчі Гранд ліги проводилися по вівторках, а це саме той день, коли у нас тренування. Плюс ближче до весни кілька наших лідерів почали грати у великий футбол. Саме ці чинники, вважаю, стали ключовим у досягненні бажаного результату.

- Як оціните свою гру?

- Можна було зіграти краще. Знову ж таки хочу підняти тему відсутності тренувань. Коли вони були, то постійно відчував себе у тонусі. А так тренувався фактично на іграх.

- Найкращий та найгірший матч «Галицької здоби» у зимовому чемпіонаті?

- Найкращий у другому колі проти «Бастіона» (3:3 – авт.), а найгірший, мабуть, проти «Фудіжкури» (2:2 – авт.), коли ми втратили три бали на останній хвилині гри.

- Ви і ще багато гравців «червоно-жовтих» цього року дебютували у Другій лізі України. Які враження залишилися від цих змагань?

- Незважаючи на провалений сезон, для багатьох гравців і для мене, у тому числі, це був класний досвід. Змагання Другої ліги на порядок вищі за місцевий чемпіонат. Запам’яталися виїзди у Городенку, Луцьк. Таке важко забути. У ту ж Городенку ми приїхали за дві години до гри й не могли пройти у роздягальню через аншлаг.

- До переходу в «Галицьку здобу» Антон Денчук виступав за АК «Старяву». Кілька слів про цей етап кар’єри.

- У цю команду я потрапив завдяки своєму другу Андрію Кулику. У «Старяви» якраз було передсезонне тренування, на мене глянув тренер цієї команди Юрій Хавер і сказав що заявлять на сезон. Користуючись нагодою, дякую АК «Старяві» що дали мені суттєвий поштовх у футзалі.

- А потім відбувся перехід у «Галицьку здобу»…

Крім «Старяви» я ще й тренувався у «Майолі», команді, яка виступала в одній із бізнес-ліг Львова. Саме після одного з таких тренувань до мене підійшов прес-аташе «пекарів» Ігор Воробій (також тренувався з нами), який запропонував прийти на тренування до «Галицької здоби». Згодом відбулося знайомство з Сергієм Тригубцем, який після кількох занять запросив мене залишитися у команді. Це був новий виклик, тому я погодився.

- Як Вам поживається у родині «пекарів». Звикли до нової команди?

- Все чудово. У «Галицькій здобі» є все, щоб рости у професійному плані. Подобається, що наша команда бере участь у багатьох турнірах і завдання завжди максимальні. На даний момент запам’яталися: згадувана вище Друга ліга України, турніри в Луцьку, Тячеві, Львові.

Хочеться також відмітити наших фанів, які підтримуються команду фактично у всіх матчах. Респект!

- З ким найбільше товаришуєте?

- З Нікітою Єфімовим, який проживає неподалік.

- Як Ви взагалі захопилися футзалом? Не було бажання як і в решти юнаків спробувати сили у великому футболі?

- Щоб ви розуміли футбольної школи у мене нема. Потрапив у футзал спонтанно. Знову ж таки допомогло мені у цьому навчання в університеті «Львівська Політехніка». Вже на 2 курсі разом із студентською командою став бронзовим призером чемпіонату України серед ВНЗ. Саме там я почав навчатися азів футзалу. Потім же було запрошення у «Старяву».

- Чи хотіли б колись попрацювати на пекарні?

Звісно (сміється). Наш тренер буває після програних матчів говорить, що треба всіх везти на пекарню аби допомагали робочим розвантажувати мішки з борошном. Мішки кидати я би не хотів, а у ролі пекаря я б себе спробував.

- Чим займаєтеся у буденному житті окрім навчання?

Як з’являється вільний час, то стараюся більше гуляти, особливо подобається набережна Тернополя й Українські Карпати, читаю книги. Окрім цього працюю на велосипедній доставці їжі «Ракета». У даний час ця професія є актуальною, особливо в умовах карантину.

- Ваші побажанням всім, хто любить футзал і вболіває за «Галицьку здобу»?

- Здоров’я, благополуччя, щоб все в житті вдавалося, любіть людей, рідних, ну, і не забувайте за футзал.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*