Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою, невтомною працею любіть Україну

Олена Білоус

Моє поглиблене знайомство з мистецтвом, почалося зовсім не з глянцевих сторінок блискучих альбомів, і не з просторих залів музеїв і галерей.

Воно почалося погляду очей і відчуття голосу, з тонкого запаху сирої фарби, насиченої терпкими нотами терпентини, почалося зі скрипу старезних і важких дверей у напівпідвальні приміщення майстерень, де народжується мистецтво.

Художники, це люди не лише з багатим внутрішнім світом, який є багато в дечому не пізнаний і не розгаданий, це люди з великим внутрішнім світлом, яке не здолає жодна темрява.

Тому твори мистецтва, це не тільки мелодія фарби, це поема душ, історію яких не можна передати словами, і тільки глядач вже сам прочитає поему залежно від того наскільки глибоким чи мілким є його світ.

Якщо постояти в тиші, коло полотна, то можна почути ніжну і ледь вловиму музику фарби,яка кожному звучатиме по різному....
Саме з цих запахів, звуків, скрипу і мелодій народився перший проект циклу " Молитва до митрополита" досить символічно він обрав сам собі назву " Таємниці старої Лаври".

Того часу, під таємницями вважалося нерозказані історії старих церков у Шевченківському Гаю, які об'єднує в себе Свято Іванівська Лавра. Але з перебігом нових подій , розумієш, що одні таємниці будуть відкритими, а інші назавжди приховані від людських вух і очей.

З самих початків хранителями Лаври і її таємниць були отці студити, які крім довгої і щирої молитви за місто і її городян, за заповітом митрополита Шептицького, мали завданням працювати на прилеглих землях, вирощуючи ягоди та різного роду городину, для утримання бідних і сиріт.

Поєднуючи працю рук з молитвою душ, це місце стало благословенним для багатьох людей, які шукали тиші і правди, захисту і правдивого милосердя...

Монахи студити служили людям вірою і правдою, навчали дітей різних ремесел...
Зналися монахи того часу і на малярстві, про що свідчать відкриті фрески в каплиці, що в адміністративному корпусі теперішнього музею...

Перлиною сканцену є безумовно дерев'яна церковця, що знаходиться на перетині всіх доріг Шевченківського Гаю, яку свого часу привіз до Львова митрополит Андрей Шептицький.

Багато чого милує око і наповнює душу радістю у цьому унікальному для Львова місці, проте з плином часу багато об'єктів зазнало руйнації і занепаду.

В часі конференції було подано безліч світлин і документів про Лавру того часу, доповідачі з різних музеїв і інституцій висвітлювали минуле, історію, і цікаві факти цього місця.

До року часу на 30 аркушах паперу був написаний проект :
"Молитва до митрополита. Таємниці старої Лаври",
який мав на меті зібрати кошти для відродження цього місця.

Тоді скрип дверей, запах розчиненої фарби, і мелодія незакінчених етюдів відкривала переді мною двері у тоді ще зовсім не знаний мені світ, до зовсім чужих і не знайомих мені людей, у їх будинки і майстерні.

Тисячі годин титанічної праці вилилися у скульптури і ікони на склі, олійний живопис і тонкі лінії графіки, у мереживні візерунки витинанок і яскраві лінії етюдів.
Згодом полотна перетворилися на хрусткі купюри, за які протягом двох років дії проекту передавалися монахам студитам і були використані для відновлення цього унікального місця у Львові. За два роки трьох сезонів проекту, з проданих :
74 творів мистецтва- 389 тисяч 557 грн , було передано на відродження Лаври.

Ще 12 олійних робіт стали подарунками для зірок проекту.

Блукаючи під жовтими кронами високих дерев митрополичими стежками у музеї народної архітектури і побуту у Львові ім Климентія Шептицького, спробуйте почути поему кольору на полотні, художників імена, яких я подам у світлинах - звітах, які:
"Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою і невтомною працею люблять Україну"....

Крім того, ще багато мистецтва було подаровано для проекту, які стали подарунками для людей, які понад два роки багато допомагали його розвитку. Серед живопису, і графіки, була і прекрасна скульптура митрополита Андрея роботи Олександра Гончарука, згодом копія цієї роботи буде мандрувати музеями Львівщини у проекті "Молитва до митрополита. Софія"
Також Володимиром Цісариком було подаровано для проекту 40 штук бюстів митрополита Андрея, які на згадку отримав кожен митець проекту. Більше 50 ти бронзових медалей подаровані були від ПікАрту, які розійшлися між митцями і меценатами.

Проект був цікавим на зустрічі і знайомства, на вивчення і пізнання...
А ще...

Ще це колосальний досвід людських стосунків і відносин.

Шануйте художників і їх талант , як їх шанував владика Андрей.

Р.S "Якщо раптом, життя подарує Вам шанс і Ви будете літати, хтось обов"язково зламає Вам крила, і Ви впадете....
Але якщо потім Вас знову навчать літати, літайте так, наче Ви ніколи не падали !!! "



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*