Від Медової печери до Винник

Велосипедом у Винники

Після двох днів «відпустки» автор блогу повертається. Повертається аби порадувати наших читачів новими публікаціями.

А сьогодні, до слова, вони будуть чисто розважальними. Знову будемо їздити на велосипеді й навіть ходити пішки. З останнім типом пересування у мене проблеми, але довелося.

Розпочнемо з двохколісного.

Отож, кілька днів тому я з приятелем і його малим вирішили поїхати у район Медової печери щоб нарешті знайти шлях звідти до Винниківського озера. Люди там гуляють роками, а я за повних 33 (!) ще жодного разу не бував.

Вже, традиційно, свою подорож розпочали з вулиці Личаківської й вже за деякий період часу були біля печери.

Коротенька екскурсія у місце, де полюбляють ховатися кажани, перекус і ми прямуємо далі – до мототраси. У цей день там проходили тренування, то ж довелося шукати альтернативні шляхи спуску до джерел. Саме від них має йти стежка до Винниківського озера.

Кілька хвилин крутого спуску і ми біля першого джерела. Тут можна показати свої навики на турніку, помолитися Діві Марії й навіть залізти у воду в штучний басейн. Цього ми робити не стали, тому що на вулиці зараз не так то й тепло, а попрямували далі.

Джерело №1

Праворуч знайшли інше джерело. Як сказав один місцевий пан, цитую: «саме тут всі набирають питну воду». Нас же цікавило озеро й шлях до Винник. Цей же пан його нам показав і за декілька хвилин розпочалася наша подорож.

Їхати на велосипеді було одне задоволення. Чисте повітря, класна ґрунтова дорога. А ось і озеро в лісі. Виглядає класно, навіть є будка для якогось звіра чи то птаха, але не бачили нікого. Може десь полетів?

Озеро у лісі

Їдемо далі. Проїзд стає важчим. Ґрунтова дорога змінилася на просту стежину, на якій час від час є перешкоди: повалені дерева, ями, вода. Тому, час від часу нам доводилося злазити зі своїх «агрегатів».

Стежка

Їдемо, їдемо, а виходу нема. Навіть подумав, що заблукали. Проте, за деякий час зрозуміли, що на вірному шляху. За кількасот метрів натрапляємо на огорожу. На місці колишнього озера активно триває будівництво футбольної бази.

Відсутність дороги

Але, люди вже встигли зробити тут нову стежку, яка виведе Вас на половині дороги до вже колишнього Винниківського озера. Для нас було добре, адже за мить ми виїхали на нормальну дорогу, яка вивела на автомобільну трасу.

Відчувалася втома… Все-таки, одна справа їхати по рівній дорозі, інша по дорозі з перешкодами.

Назад до Львова поверталися місцями старої залізниці, яка колись проходила до Винник. Зараз тут залишився лише насип.

Насип

Ось такий маршрут, як варіант, можете використати для своїх велосипедних покатульок.



Також раджу прочитати:

1 коментар може ще щось напишете?

  1. Roman T 30.05.2020 пише:

    Там дуже гарні місця 😉 Тішуся, що і Воробус там побував 😉

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*