Наставник клубу «Дніпро-80» (Черкаси) Валентин Горкун підбив підсумки минулого сезону у чемпіонаті України серед команд Першої ліги (U-15), поділився враженнями від нововведень у форматі змагань, інші вікові групи та роботу з гравцями під час карантину.

– Валентине Миколайовичу, розкажіть будь-ласка про чемпіонат України (U-15) серед команд Першої ліги. Що вдалося чи не вдалося зробити? Які задачі ставились перед початком сезону?
– Чемпіонат України (U-15) з футзалу в Першій Лізі, якщо я не помиляюсь, в минулому сезоні проводився вперше. Перед початком чемпіонату мені зателефонував Максим Чубінський та запропонував узяти участь у Вищій лізі, але там залишилось всього одне місце для учасників. Команди у Вищій лізі були зібрані на рівень вище, ніж у Першій лізі, але так як у нашій команді багато дітей, залишилось заявитись у Першу лігу двома командами, щоб усі діти отримали взимку по максимуму ігрову практику, це для мене саме головне. Після закінчення осінньої частини матчів ДЮФЛУ я вирішив, що діти мають продовжувати отримувати ігрову практику, тому ми заявились на чемпіонат України з футзалу, так як футзал дуже багато дає для великого футболу в плані розвитку. Завдань перемогти любою ціною ніхто не ставив, але і хлопцями для биття ми також не хотіли бути. Тур за туром ми отримували цінний досвід у футзалі, і після трьох турів обидві команди потрапили до фінальної частини. Після закінчення фінального етапу одна команда стала чемпіоном України в Першій лізі, а інша посіла п`яте місце. Якщо чесно, то це не могло не радувати.

– Цьогоріч формат проведення чемпіонату України (U-15) зазнав змін. Розкажіть про ці зміни, а також сподобався чи ні цей формат?
– Дуже добре, що зробили такий формат змагань у чемпіонаті України (U-15). Я вважаю, що потрібно це зробити для усіх вікових категорій, бажаючих брати участь буде достатньо. У кожного тренера свої завдання, хтось, може, в перший раз вирішив спробувати свої сили, відповідно, можна починати з Першої ліги, обкататись. Я вважаю, що все добре пройшло у Першій лізі, склад учасників був потужний, деякі команди навіть спокійно могли брати участь у Вищій лізі та були б у ній не на останніх ролях.

– На кожному етапі вихованцям Вашого клубу довелось зіграти 4-5 ігор. Наскільки складно психологічно та фізично підготувати юних футболістів до таких навантажень?
– Так як у нас брали участь дві команди, приходилось на кожному етапі грати по 8-10 ігор. В принципі, у дітей все проходило з азартом, якихось скарг не було. Тільки у тренерів наприкінці дня була втома, але це була приємна втома.

– Під час останнього туру в Херсоні відбулось теоретичне заняття з тренерами команд під керівництвом головного тренера молодіжної збірної України Віталія Одегова, а з воротарями команд було практичне заняття під керівництвом тренера воротарів Олексія Сагайдаченка, якому допомагали діючи воротарі національної збірної України Кирило Ципун та Юрій Савенко. Ваші враження, що нового для себе Ви дізнались, чи потрібно в подальшому проводити такі заняття?
– Враження від майстер-класів залишились тільки позитивні, приємно послухати та щось взяти для себе. Дітям було дуже приємно провести тренування під керівництвом та поряд з такими спеціалістами та чомусь навчитись і взяти собі на замітку. Я вважаю, що потрібно побільше робити таких майстер-класів для дітей, тому що вони будуть бачити, до якої мети прямувати.

– Ваші хлопці стали чемпіонами України (U-15) у Першій лізі! Наскільки складним був шлях до чемпіонства?
– Найважчою була фінальна частина. Вісім найкращих команд розіграли чемпіонство, тому там не було легких ігор. у фінальній частині, у групі наша перша команда посіла друге місце та потрапила до півфіналу, де отримала в суперники, на мою думку, найсильнішу команду – «Ладомир» з Волинської області. На попередньому етапі ми з ними вже зустрічались та зіграли з ними дзеркальні гри (перемогли 5:2 та програли 2:5). У мене було таке відчуття до гри, що хто виграє цю гру, той стане чемпіоном Першої ліги. Основний час закінчився з рахунком 2:2, і в серії пенальті нам усміхнулась фортуна, хоча «Ладомир» не менш за нас заслуговував на потрапляння до фіналу. У фіналі нас чекала команда УФК «Олімпік» з Харкова, з якою ми грали у групі та програли 1:3. Фінал був феєричним. Програючи по ходу матчу за вісім або сім хвилин до кінця 1:4, хлопці зуміли звести основний час до нічиєї 4:4. І знов, як і в півфіналі, нам усміхнулась фортуна в цій лотереї післяматчевих пенальті.

– Під час фінальної гри, ваша команда програвала 1:4. Які слова Ви знайшли для хлопців, щоб вони повірили в себе і зуміли зрівняти рахунок в основний час?
– Фінал вийшов відкритою грою, суперник свої моменти забивав, а в нас спочатку нічого не заходило у ворота, хоча моментів було достатньо. Слів ніяких не було потрібно говорити хлопцям, просто намагались підтримувати їх, та вони і самі розуміли, що це фінал, тому вони самі на себе розізлились та витягли цю важку гру. Це дорогого вартує. Просто в нашому колективі коли кожний цього хоче, навіть той який не грав у ту хвилину, виходять такі «камбеки».

– Які емоції Ви відчули коли стали чемпіонами України з футзалу? Які «преміальні» отримали хлопці? Як святкували перемогу?
– Емоцій не було, була приємна порожнеча всередині. Багато емоцій загубили тренери в останніх двох іграх, у яких усе вирішувалось у серії післяматчевих пенальті. Дітей зустрічали вдома на вокзалі батьки з салютом, це було дуже приємно, бо вони на це заслуговують. Святкували тренери вже у потязі додому, з нами разом їхав чемпіон Вищої ліги, команда ДЮСШ № 25 з Києва, так що з тренером киян Олександром Кривендою був привід трохи відсвяткувати ці події.

– Які команди Вам особисто сподобались під час ігор у групі та фінальній частині, і чим? З ким було складніше за всіх грати?
– Усі команди були добротні, зі всіма було важко грати. Більш за всіх мені особисто сподобалась команда «Чорне море» з Одеси на чолі з Федором Пилипівим та Олександром Гіркою. Діти їх були молодшими за інших віком, але показували хороший футзал, благо, є, кому їх навчити. Я вважаю, що через кілька років ці хлопці будуть грізним суперником для будь-якої команди. Крім цього, ще сподобались дві команди з якими ми грали у півфіналі та фіналі, вони не менш нашого заслуговували стати чемпіоном. На мою думку, ці дві команди спокійно могли грати та конкурувати з командами Вищої ліги (U-15).

– Як загалом оціните рівень чемпіонату?
– Рівень чемпіонату Першої ліги, як для першого разу, пройшов на дуже високому рівні. Кожний з тренерів побачив, що і як йому потрібно планувати на наступний сезон. Я вважаю, що Першу лігу потрібно запроваджувати в усіх вікових категоріях.

– Хто ще з тренерів разом з Вами працює у структурі клубу?
– Ми працюємо разом з Олександром Миколайовичем Агаріним. З такою людиною завжди приємно працювати, тому що він відіграв у футбол на пристойному рівні, а коли люди грають у футбол, вони розуміють один одного з півслова.

– Окрім чемпіонату України по футзалу, Ваша команда ще приймає десь участь?
– Наша школа «Дніпро-80» грає в Першій лізі чемпіонату Дитячо-юнацької футбольної ліги України. Після осені ми були в трійці своєї групи, але, на жаль, коронавірус нікого не пожалкував, тому залишили все так як є.

– Поділіться думками, що би Ви покращили у наступному сезоні у чемпіонатах та Кубках України? Також розкажіть про сайт Комітету ДЮФ АФУ, чого ще не вистачає на ньому?
– В принципі, наш футзальний сезон пройшов на хорошому рівні. У Білозір`ї, Луцьку, Дніпрі та Херсоні були добрі умови для гри у футзал, умови побуту. Можу тільки сказати слова подяки організаторам Максимові Чубінському та Юрієві Кондратьєву за їх вагомий внесок у розвиток дитячо-юнацького футзалу. Але немає межі досконалості, потрібно тільки покращувати всі свої намагання.

– Як Ви працюєте з вихованцями під час карантину?
– Під час карантину, я вважаю, як і всі, діти займались індивідуально. Контролю, як такого, не було, хто хотів, той і займався для себе. Я не прибічник того, щоб їх примушувати робити щось. Хто хоче досягти чогось у футболі чи футзалі, тих не потрібно примушувати працювати над собою.

– Які побажання нашім юним футзалістам, батькам, тренерам та Комітету ДЮФ АФУ?
– Хочу всім побажати в цей період здоров`я, щоб усе повернулось у звичайний життєвий режим, і наші діти продовжили займатись своєю улюбленою справою. Батькам та тренерам хочу побажати позитивних емоцій та терпіння, а Комітету ДЮФ АФУ бажаю, щоб ви не зупинялись на досягнутому, а з кожним роком тільки ставали краще в цій непростій роботі.

Автор статті: Terentyev.