Дідова шкільна наука

Дідова наука

Правдиве значення цієї історії в житті діда я дізналася на роковинах його смерті. Шкода , що деякі речі , ми дізнаємося надто пізно , або не дізнаємося взагалі.

Часами дідусь згадував після якоїсь городової праці, що я колись: орав, сіяв, молотив, збирав урожай . Це частенько мені малій пролітало крізь двох вух і мало лишало для розуміння, тільки згодом , рік після його смерті я знатиму правдиве значення твоїх слів.

26 жовтня 2016 року , ми зробили невелику родинну гостину після служби , щоб з родиною памянути дідуся в перші роковини його відходу до Господа і трохи поговорити.

Якось слово по слові згадувалося, що він був добрим лікарем , гарно вистудіював медицину, і вмів рятувати людські тіла, а тепер розумію, що може часами і душі. Дідусь створював санітарні дружини, і вони ходили до людських помешкань і справлялися про людське здоров»я і скарги на нього. За його розповідями смертність у районі тобі була високою за рахунок того, що люди мало зверталися до лікарів, не мали до останніх довіри, або просто легковажили з власного здоров’я.

Санітарні дружини обстежували в першу чергу старих і немічних, які не мали змоги і сили дістатися самотужки поліклініки. В такий спосіб було виявлено багато різного роду захворювань і складено певний режим лікування, згодом після проведеної роботи, було виявлено, що смертність в районі різко зменшилася і кількість звернень пацієнтів до медичних закладів стала різко зростати.
Але вернімося до нашого застільного почастунку , за яким я вперше від стрийни Марійки почула , що дідусь жодного дня не сидів за учнівською партою. В родині їх було п’ятеро: Іван, Стефан, дідусьо Омелян, Михайло і сестра Ганна. Родина жила дуже бідно, і одні єдині чоботи дідусь віддавав братам, щоб ті могли ходити до школи. Сам натомість подався до отця у найми.

Також читайте:   Блог про усе цікаве та корисне що є в інтернеті в гостях у Воробуса

І там орав , сіяв і збирав урожай.

Отець бачив старанність і жертовність малого хлопця і неабиякий хист до науки, тому потроху вчив його грамоти . Вчив читати , писати , давав додому невеличкі книжки.

Коли дідові виповнилося 16 років, отець Цурковський відвів діда до екзаменаційної комісії попросив при умові успішного опитування видати хлопцеві атестат про закінчення школи .
Думаю з цього багато насміювалося, але з цим атестатом дідусь вступив до Львівського державного Медичного Інституту у Львові на факультет лікарської справи, вчився добре, не відставав від студентів і навіть закінчив його з відзнакою червоним дипломом!

А далі….
Далі провадив добру і жертовну медичну практику, помагав людям, рятував і зцілював, діагностував і призначав лікування, але про це вже наша з дідом наступна історія.

Автор статті: Olena Bilous.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*